Подорож по світу

Добре було Езопові в Креза, та він забажав пізнати світ і людей, тому вибрався в подорож по світі. Довго подорожував він, пізнав різні народи й країни, заприязнився з вавилонським королем і з різними визначними мужами.

Та найдовше в часі подорожей задержався в Єгипті, в короля Нектанеба.

Коли він тільки прибув до Єгипту, фараон зараз запросив його на свій двір, бо й до Єгипту зайшла вже була його слава.

Але фараон забажав іще випробувати його дотепність. І дав у його честь бенкет. В часі бенкету один єгипетський жрець, що вже підпив собі був трохи, сказав до Езопа:

— Чужинце, мої боги прислали мене сюди, щоб я задав тобі питання.

— Славний учений ієрею, могутнього й багатого Єгитпту — відповів Езоп — боги всевідущі, знають усе й не потребують питатися.

— Правда, — сказав фараон — боги й без питання знають усе, нащо їм питати смертних?

І філософ сів і не питав більше.

Тоді встав другий мудрець і каже:

— Чужинце, відгадай загадку!

— Є стовп, а в стовпі дванадцять міст, а кожне з цих міст стоїть на тридцяти стовпах, а стовпи ці окружають чоловік і жінка.

— Дитина вгадала б це! — відповів Езоп. — Стовп це рік, дванадцять міст це дванадцять місяців, тридцять стовпів це тридцять днів місяця а чоловік і жінка, це день і ніч.

В кінці й сам фараон забажав випробувати його розум. За порадою одного з двораків велів він Езопові сказати щось таке, про що ніколи ніхто нічого не чув.

Та Езоп тим не зажурився.

Як стій написав письмо, що фараон винен вавилонському королеві велику суму грошей, запечатав письмо та передав королеві.

Заки фараон отворив письмо, всі двораки заявили, що це письмо містить, напевно, відоме їм усім.

Фараон розпечатав письмо й тільки зачав читати, закликав із обуренням:

— Це нечуване, це брехня, беру всіх вас за свідків!

— Справді — притакнули двораки — й ми ніколи не чули про цей борг.

— Отже я сповнив ваше бажання — сказав спокійно Езоп.

— Дійсно твоя слава заслужена! — відповів фараон і обдарував його багатими дарами.