В їжака є кожушок
із колючих колючок.
Дуже тепло їжаку скрізь
ходити в кожушку.
Коли спати він лягає,
кожушок свій не знімає.
Кіт просив у їжака
поносити кожушка.
Та їжак йому не дав,
та їжак йому сказав:
– Маєш свого …
Знов прийшла на землю
осінь,
розпустила сиві коси,
а у неї в сивих косах
позаплутувались оси.
Позаплутувались оси
і бринять в її волоссі.
Дуже любить осінь
оси,
що бринять у сивих
косах,
і, мабуть, що через оси
та й назвали …
— Я у тебе дармоїд,
якось бабі каже дід.
— Ну, який ти дармоїд?
Ти у мене славний дід!
— Може, справді
славний дід,
але й славний дармоїд,
каже бабі впертий дід.—
З’їв сніданок, з’їв обід
і нестямивсь, як допіру…
Говорило
мило з шилом
що у шила —
гостре рило,
а тому-то рило
в шила
дуже важко мити
з милом.
Ну, а шило
з гострим рилом
дивувалося із мила.
Дивувалося із мила,
що чіпляється до шила.
Говорило
шило
милу:
— …
Жив на світі цар Горох.
Був у нього хлопчик Ох.
Цар Горох
і хлопчик Ох
скрізь ходили тільки вдвох.
Цар Горох питався:
— Ох,
правда ж, добре нам удвох?
— Цар Горох,
нам добре вдвох,—
радо згоджувався Ох…
Якось ставсь …
Зайчик сонячний у Жені
цілий день сидів у жмені.
Як заснув маленький Женя,
то заснув і зайчик
в жмені.
Міцно спить до ранку в Жені
зайчик сонячний у жмені.
І встають уранці — Женя
й зайчик сонячний
у жмені!…
У лисички
є сестричка.
Та сестричка —
теж лисичка.
Дві лисички —
дві сестрички —
мають коника та бричку.
Зветься коник
стрибунець.
Коник — справжній
молодець.
А якби не стрибунець,
був би він не молодець.
Дві лисички —
дві сестрички …
— Мамо, стало холодно,
надворі зима,
а в Кота Котовича
рукавиць нема.
— Мамо, стало холодно,
надворі зима,
а в Кота Котовича
валянок нема.
— Мамо, стало холодно,
пада білий сніг,
а в Кота Котовича
лиш сумні пісні.
— У …
Їжачиха і їжак
не помиряться ніяк.
— Ти колючий! Пострижися!
— Ти колюча! Не колися!
— Я колючий?
Хто б казав!
— Нащо ти колючу взяв?
— Від колючого я чую!
— Я колючій не дивую!
— Не дивуєш? От …
Лис зустрів у лісі лиса.
Лис із лисом обнялися.
— Здрастуй, лисе!
— Здрастуй, лисе! —
Й знову звірі обнялися.
— Ти не лисий?
— Я не лисий…
— Так чому ти звешся лисом?
— Але й ти зовешся лисом,…
Павучиха з павуком
павутину ткали
і тихесенько ладком
пісеньку співали:
— Добре нам,
павукам,
павутину ткати,
добре нам,
павукам,
у кутку співати.
— Добре нам,
павукам,
у кутку живеться,
добре нам,
павукам,
їсться тут і п’ється.
— Добре нам, павукам,…
Якось стрілися —
ворона
із самого Лісабона
і дзьобастий чорний крук
із самісіньких Прилук.
Гордо каркнула ворона:
— Я — ворона з Лісабона!
Гордо каркнув
чорний крук:
— Я — з самісіньких
Прилук! —
Й запишалися
ворона
із самого Лісабона…
— Звідки дощ іде?
— Із неба!
— Де іде той дощ?
— Де треба!
Без дороги ходить
скрізь —
через поле, через ліс.
— А чи є у нього ноги?
— Та нащо дощеві ноги,
коли ходить без дороги!…
Ніч – велика чарівниця!
Вчарувала звіра, птицю,
вчарувала всіх людей –
не побачиш їх ніде.
Не побачиш вітра в полі,
ні тополю на роздоллі,
ні метелика, ні бджілку,
ні в цвіту вишневу гілку…
Ранок все відчарував сині:
сині квіти поміж …
Лисенята й вовченята
посідали на санчата.
Ще й до них зайчата
сіли,
і санчата
полетіли!
І санчата полетіли –
аж у вухах засвистіло,
полетіли
по узвозу
по снігу та по морозу…
Добре мчати
на санчатах
сіроманцям-вовченятам.
Добре мчати
на санчатах…
Коли йде осінній дощ,
зайці в полі варять борщ.
Зайці варять борщ у полі
з буряків та бараболі.
Зайці моркву в борщ кладуть
і капусту в борщ січуть.
Зайці в борщ кладуть квасолю,
сиплять перцю, сиплять солі.
Листя кидають із …
Гуска з гускою до качки
Йшли й казали:
— Ми лякачки!
— Ти лякачка!
— Й ти лякачка,
бо удвох ідем до качки.
А якби ми не лякачки,—
по одній ішли б
до качки.
— Може, качка
теж лякачка? —…