Вірші Миколи Возіянова

Теги:

Літо

Возіянов Микола Кирилович
5
(1)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Літо! Тепле літечко!

Квітне в полі квіточка.

Жовту квіточку оту

У віночок заплету,

Закосичу синім квітом,

Привітаю маму з літом.

Мій віночок жовто-синій,

Наче прапор України.…

Небилиця

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Горобчики сиділи

На гонтовом дашку,

У дзьобиках тримали

Усі по пиріжку.

Дивився песик знизу

На гонтовий дашок,

Чекав, коли хтось зронить

На землю пиріжок.

Загавкав… і на птахів

Напали дрижаки –

На песика упали

Смачненькі пиріжки.…

Де спить сонечко

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Запитали кручені

Паничі:

«Де ти спало сонечко

Уночі?

На сухий ми вибралися

Комиш,

Тільки не побачили,

Де ти спиш.

Посміхнулось сонечко

Квіточкам:

«Я кажу щовечора

Діточкам:

На добраніч, дітоньки,

Баю-бай!

Та й лягаю в ліжечко

Ген за небокрай.»…

Рибалка

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Піймав Тарас карасика

У тихому ставу.

Тепер усі Тарасика

Рибалкою зовуть.…

Пісенька бджоли

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

По городу у селі

Ходить соняшник в брилі.

Навкруг жовтого бриля

Бджілка радісно кружля

Та співає: «Траля-ля!

Медом пахне від бриля!

Траля-ля! Траля-ля!

Чую, чую я здаля –

Медом пахне від бриля!

Траля-ля! Траля-ля!…

Дятел

Возіянов Микола Кирилович
1
(2)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

-Хто, дідуню, в лісі стука? –

Поцікавилась онука.

-Дятел стукає – «тук-тук!»-

В лісі чути дивний гук.

Птаха дерево довбає,

Там поживу здобуває, –

Усміхнувся сивий дід. –

Привітай його, як слід:

Не гукай і не аукай.

А по дереву …

Засоромилися

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Ведмежата в зоопарку

Влаштували вранці сварку.

Засоромились ураз:

«Діти дивляться на нас!»…

Хто кого знайшов

Возіянов Микола Кирилович
5
(2)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

-Вадик весело гука:

«Я знайшов в траві жука!»

Жук собі гуде: «Агов!

Я тут хлопчика знайшов!»…

Ми купаємо кота

Возіянов Микола Кирилович
1
(2)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

В нашій хаті суєта –

Ми купаємо кота:

Тато, мама, я, дідусь,

Дві бабусі, брат Петрусь.

Котик дивиться вороже

Та пручається, як може.

День купальний нелегкий:

Усі мокрі, кіт – сухий.…

Зозуля

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

-Ку-ку! Ку-ку! –

У лісі зозуля кує.

-Ку-ку! Ку-ку!

Свій голос луна подає.

-Ку-ку! Ку-ку!

То зліва, то справа лунає:

Зозуленька в хованки

З дітками грає.…

Загула зима вітрами

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Загула зима вітрами –

Теплій осені кінець.

До віконця, як до мами,

Притулився горобець.

Притулився і зігрівся

Від домашнього тепла.

На калині сніг іскрився,

Гучно зимонька гула.…

Упіймав я окунця

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Чув я якось на терасі,

Як хвалився Рома Асі:

«Упіймав я окунця –

Ледве витягнув з Дінця.

Плавники, неначе вила,

Рот, мов паща крокодила…»

«Ти чудовиська злякався? –

Запитала Рому Ася.

«Ні-і! Воно мене злякалось,

Бо ураз з гачка зірвалось.»…

Ну, як на нього злитися?..

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Я злий на цілий світ –

Мене подряпав кіт.

Один тепер гуляю.

З котом не розмовляю.

А котик вибачається:

Мурчить та намагається

У очі подивитися…

Ну, як на нього злитися?..…

Навчився

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Привезли із магазину

Нам нову автомашину.

Поки татко десь барився –

Я – сигналити навчився!…

Святий Миколай

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

На Україну

Випали сніги.

Моя земля

У білосніжній льолі.

На небі місяць,

Як козак на волі.

А снігу, снігу

Снігу… навкруги!

Вечірня зоре,

Ясно запалай!

І освіти, і освяти

Природу!

Слухняним дітям

Кожному в господу

Святий несе

Дарунки Миколай!…

Лесик та песик

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Лесик гілочку тримав –

Цуценя дресирував:

-Лапу дай! Кому сказав?!

Песик носа облизав.

Він ще слів не розумів.

Навіть гавкати не вмів.

Лесю лапки не давав,

Тільки хвостиком махав.

Оченятами благав:

«Я навчусь казати – «гав!».

Лапу дам. Дам без …

Ялинонька

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Ялинонька стрункесенька,

Зелена, мов весна,

Із лісу вийшла темного

Й стоїть собі одна.

-Куди це ти зібралася? –

Питається лісник.

-До діточок , – промовила. –

Новий стрічати рік.…

Пухнасті котики верби

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Верба брунькує біля хати

Під спів весняного струмка…

Бруньки, неначе кошенята,

Сидять на довгих гілочках.

Вночі на дворі прохолода.

Безлисті клени та дуби.

А вже дарує нам природа

Пухнастих котиків верби.…

Шпак-співак

Возіянов Микола Кирилович
0
(0)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Весну сонечко стрічає.

Шпак до гаю прилітає.

І виспівує веснянку

На вербині спозаранку.

Перше листячко в гайку

Аплодує співаку.…

Весняний ліс

Возіянов Микола Кирилович
3
(2)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Лисичка вийшла із лісочка –

За сонцем скучила руда.

На вітах жодного листочка,

Весняна хлюпає вода…

Вже ранній пролісок привітно

Опале листя розтуля.

Голівку вистромив блакитну

Мов із пелюшки немовля.

Підвівсь на ніженьку тоненьку,

Красу весняну спогляда,

Немов матусеньку рідненьку…

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: