Покинута, занедбана на лугу
зеленіє капустонька у снігу,
а до неї стежечку не одну
протоптали ніженьки по лану.
Догадайтесь, дітоньки, ви самі,
хто ці робить стежечки узимі.
Я вам в цьому віршику не скажу,
бо сам ще раз подивитись побіжу. …
Жив собі Максим убогий
Коло річки, край села.
Крім дітей та жінки, в його
Тільки курочка була.
Нанесла вона яєчок.
Вже й Великдень ось-ось-ось!
Хоч би кожному яєчком
Розговітись довелось!
Та старий Максим міркує:
“Поїдяться крашанки,
А коли підсипем квочку,…
ЗАСПІВ
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.
Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас …
Маленький хлопчик в човен сів,
махнув весельцем — і поплив.
Світало. Сонечко вставало.
Ховався ранішній туман.
В росі сріблився сизий лан,
і на верхів’ях лісу сонце грало.
Спинився хлопчик. Ось краса!
Цвітуть хмарками небеса,
літають зграями качки,
щебечуть весело пташки.…
Степ весною — наче килим,
Сонце кидає нитки,
Вишиває візерунки,
То розводи, то квітки.
Зеленіє степ весною,
З кожним днем пишніш стає,
То обсиплеться росою,
То враз пахощі поллє.
Степ у літі — наче море,
Розіслався навкруги,
Хто його обійме …
Згадую: так я в дитинстві любив
вибігти вранці із хати,
тільки послухати шелести нив,
з вітром пісні поспівати.
Що говорив мені в лісі струмок,
що мені поле шуміло
мозок не міг зрозуміть їх думок,
серце ж моє розуміло.
Дивною казкою …
Після ката Святополка,
Що замучив трьох братів,
Брат четвертий на престола,
Ярослав розумний сів.
Святополком Окаянним
Все зруйновано було.
Бідувало бідне місто,
Бідувало і село.
І усю свою увагу
Ярослав зверкув на лад.
І небавом Україна
Зацвіла, як пишний сад.…
Геть за морем українським,
Понад склом Босфорських вод
Дивні вежі і палати
Розкидає Царгород.
Наче вир, кипить, торгує
Крамом, зброєю, вином.
Вдень він вуликом здається,
А вночі — чудесним сном.
І з усіх країн до його
Ллється хвилями народ.
Наші …
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.
Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас озвуться…
“Теплінь. Весна іде!” —
Сказала так бабуся.
Весна іде? Та Де?
Коли в вікно дивлюся —
Аж справді йде весна.
Ось стала біля ставу,
Всміхнулася ясна
І кинула купаву.
Купава розцвіла,
На хвилях загойдалась.
Весна ж у ліс пішла,
Ішла …
Покинута, занедбана на лугу,
Зеленіє капустонька в снігу,
А до неї стежечку не одну
Протоптали ніженьки по лану.
Догадайтесь, дітоньки, ви самі,
Хто ці робить стежечки у зимі.
Я вам в цьому віршику не скажу,
Бо сам ще раз подивитись …