В хатці, скраю села,
Баба з дідом жила…
Дід корзиночки плів
і на ринок носив,
заробляв на хліб-сіль,
жив собі – не тужив…
Баба ткала такі
Для людей килими,
що гарніших ніде
не побачили б ми…
Мали хліб, поза тим …
Я за стіл уранці сіла
і смачним сніданок з їла.
А відтак сказала мати:
— Треба крихти прибирати!
їх згорнула у поділ я
і виношу на подвір’я…
Голубів — лю-лю! — скликаю,
крихти хліба розсіваю…
Вилетівши з-під карниза,
крихти — …
…На зрубі синиці
збирають суниці.
Проходить по зрубі
їжак-подорожній—Синиченьки любі,
чом козуб порожній?
—Хоч козуб порожній,та повний животик!
— синиці
суниці
збирають у ротик.
…Вишивала я рушник
власними руками.
Гаптувала залюбки
всіма кольорами.Мов жива, на полотні
— калинова гілка.
Під мережкою, внизу,
— книжка і сопілка.До ладу все довела,
хоч іще й маленька,
— і оздобила як слід
я портрет Шевченка!
…Я — Наталка,
ти — Оленка.
Я велика,
ти маленька.Як захочу,
тільки скочу —
навіть хату перескочу.
Я по колу
стриб
та стриб!
— на одній нозі,
як гриб.Ще й на другій —
стрибу! стрибу!
— вже мені
Над рікою під пахвою
заєць ніс окрайця.
Тато з лугу йшов з косою
— перестрінув зайця.
Сірий зайчик не скупився,
з татом хлібом поділився.
– Ну й окраєць!
Ну й смачний!
Пахне, як травичка! —
За столом смакують ним
братик …
…За садами рівне, чисте
орють поле трактористи.
А Марійка повен глечик
підняла води на плечі,
йде, радіючи, туди,
де кінчаються сади.Тато там води нап’ється
і до неї усміхнеться,
і погладить кіски їй,
любій доньці дорогій.
По стежині через ліс
мокру моркву заєць ніс.
А чому та морква мокра?
І кому він моркву ніс?
Морква мокра
від водиці,
бо обмита
у криниці.
Мокру моркву заєць ніс
чемному хлопчині,
а мені не приніс,
бо я плакав нині.…
Живуть-поживають
і горя не мають:
літак — просто неба
на аеродромі,
Івась — у квартирі
в мурованім домі,
лелека — в гнізді,
білка — в дуплі,
а в норах живуть
мишенята малі.
Сонце — за обрій
у постіль спішить,
вітер …
…На осонні, у воді,
грались жабки молоді:
зелен-листям із ліщини
накривали собі спини,
то листочки в губи брали
і таночки награвали…Жабок сонце не пекло,
жабкам весело було!
А одна листка не має
— на камінчику ридає.Підійшов тихенько збоку
Йшов Тарасик по водичку
і зловив за хвіст синичку.
Та синичка невеличка
витирає сльози з личка,
каже хлопчику малому:
— Відпусти мене додому,
бо в печі вогонь горить,
на вогні куліш кипить,—
зголоднілі та маленькі,
дожидають дітки неньки.
На їх …
Йшов лукою чорногуз і,
на диво, там загруз.
Нум, йому допоможімо,
навпростець — гайда, біжімо!
Чорногуз махнув крильми.
На траві лишились ми.
Гордо в небо птах злетів
— допомоги не схотів.…
У хатині над рікою
журавель
живе з жоною.
Журавлиха
рве щавель
серед зелен-лугу,
відеречком
журавель
носить воду з Бугу.
А мале журавленя
з батогом
пасе коня…
Журавлиха й журавель
в воду
кинули щавель,
в полив’янім горщику
наварили борщику.
На столі …
До Івасика у постіль
прилітає кінь у гості,
не звичайний,
а крилатий
— прилітає кінь
до хати.
Стремено
зірками сяє,
хлопчик коника
сідлає
і на, білому коні
вже зникає вдалині.
Налітаємось достоту!
забиває дух від льоту.
Вище саду,
вище хат,…
Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,
рине Прут, і Латориця,
Черемоші два іскриться,—
один — Білий,
другий — Чорний,
кожен смілий
та проворний.
Гей, карпатські ріки наші,
— на дарабах — …
Під черешнею в садочку
сіла Леся в холодочку.
Книжечку поклала збоку
і дріма собі, нівроку.
Кіт круг Лесі походжає,
скрушно хвостиком киває:
— Мур-мур-мур…
Ти вийшла з хати
не дрімати,
а читати!…
Йшов Михайлик через кладку,
спало хлопцеві на гадку:
«У кашкет води черпну!»
А Марійка дражнить: — Ну!
Нахилився, дістає і —
шубовсть увесь, як є…
Він на берег лізе рачки,
а Марійка з жалю плаче:
— Якби ранець був лишив-…
На уроці — тиша-тиша.
Букву «а» Марійка пише.
А як вивчиться писати,
то напише лист до брата:
і про те, як гарно в школі,
як працює мама в полі,
як Тарасик в дитсадку
вчиться грати на дуду…
Ось тому Марійка…
Я під кущик тільки диб,
а мені назустріч — гриб:
стоїть гордо в капелюсі,
сяють перли в правім вусі,
шабля дзенькає при боці,
злість в гриба — у кожнім оці:
—Ти чого тут? — крикнув гриб,
—і від злості аж …
Хуртовина надворі.
Вітер плаче в димарі.
Ой, чого той вітер плаче?
біля печі Люба скаче.
— Вітер змерз, не має шуби,
каже так матуся Любі.
— Вітер плаче? Мамо, мам,
шубку вітрові віддам!…