Поганюча задача
Віктор Кава
Щойно батько і мати ступили на поріг, як Сашко підвівся й з розгорненим підручником підійшов до них.
— Ось — задача. Не виходить,— скупо повідомив він. Мама поставила сумку з хлібом та помідорами по один бік дверей, батько портфеля — по другий.
І обоє, не роздягаючися, сіли за стіл, схилилися над підручником. Сашко вмостився навпроти. Весь його вигляд говорив: ну-ну, побачимо, як ви справитеся з тою поганючою задачею!..
Минуло хвилин з п’ятнадцять. Вже батько геть перекуйовдив свого чорного чуба, а мама наставила на щоках чорнильних плям — задача не виходила.
— І дають же вам прикурити по математиці! — поглянув батько на сина.
А Сашко низько похилив голову, і з його очей — кап, кап, кап…
Батько легенько штовхнув матір ліктем, показав на Сашка: бач, як переживає… А ще торік, у першому класі, коли не вирішувалася задача, з легким серцем облишав підручник і гнав на подвір’я грати в футбола. Свідомішає малий!
— Синку,— лагідно мовила мама,— та не переживай так, все одно ми її гуртом, звичайно, з твоєю допомогою, розлущимо. Ану, підсовуйся ближче!
Сашко кулаком розмазав сльози.
— Та ні, я не того… Он надворі темніє, а ви й досі з задачею морочитеся! Коли ж я гуляти буду?..
Джерело:
“Веселий ярмарок”
Збірник №1
Видавництво: “Радянський письменник”
м. Київ, 1983 р.