Поєдинок Марка Валерія Корвіна

Протягом багатьох років своїми найнебезпечнішими ворогами римляни вважали галлів. Під час чергової війни з ними прославився один з командирів римського війська молодий Марк Валерій. Коли два війська стояли один проти одного, з ворожого табору вийшов величезного зросту галл, що відрізнявся також і чудовим озброєнням. Можливо, це був один із галльських вождів. У тиші, що настала, він заговорив. Поруч знаходився перекладач, він і повідомив, що гал викликає на поєдинок якогось римлянина. Валерій не стерпів і попросив у консула, який командував римською армією, дозволу прийняти виклик. Той дозволив. Валерій, озброївшись, виступив на середину поля, що поділяв обидва табори. Але перш ніж розпочався бій, сталося диво.

Несподівано зі сходу прилетів ворон і сів на шолом Валерія, обернувши свій дзьоб проти галла. Римський воїн прийняв це як божественний знак. Але оскільки Валерій не знав, хто з богів прислав до нього птаха, він, щоб ніхто з небожителів не образився, звернувся з молитвою «або богу, або богині» і просив не залишити його милістю. Почався поєдинок. Щойно воїни схопилися одне з одним, ворон злетів і напав на галла, прагнучи потрапити в обличчя й очі. Здивований гал відступив, а ворон знову сів на шолом римлянина. Коли поєдинок відновився, сталося те саме: ворон знову налетів на галла, а потім повернувся до римлянина. Це повторювалося знову і знову. Гал був вражений і від страху збожеволів. Валерій скористався цим і рішучим ударом звалив супротивника. Тільки-но галл був убитий, ворон миттю піднявся і полетів на схід, туди, звідки недавно і прилетів.

Незабаром навколо тіла вбитого галла зав’язалася сутичка, що переросла у справжню битву, в якій римляни, натхненні явним знаком божественного заступництва, здобули перемогу. Валерій на згадку про диво отримав прізвисько Корвін від латинського слова «corvus», що означає «ворон».