Помилка

Журавлику, любий! Ти зуби добре лікуєш, встав мені, будь ласка, нові зуби!

– Та вони в тебе і так гарні!

– Гарні, та малі! Встав мені ікла, як у лева!

– Навіщо тобі ікла?

– Я з Лисицею розібратися хочу! Набридло мені від неї бігати, хай тепер вона від мене побігає!

Посміхнувся Журавель і вставив Зайцю штучні зуби – два лев’ячих ікла. Зовсім як справжні! Дивитись страшно!

– Оце клас! – вигукнув Заєць, подивившись на себе в дзеркало. – Побіжу Лисицю шукати!

Біжить Заєць лісом – Лисицю шукає, а вона сама йому назустріч з-за кущів виходить. Побачив Заєць Лисицю і кинувся від неї навтьоки. Прибіг до Журавля – тремтить, дрижить від страху.

– Жу-жу-ра-равлику, любий! Заміни ікла!

– А чим ці погані?

– Не погані, а малі! Проти Лисиці не годяться! Може, в тебе є якісь більші?

– Не допоможе! – відповів Журавель. – Помилився я, Косоокий! Треба було тобі серце замінити: твоє, заяче, викинути, а лев’яче вставити!