Повітряні рибки

Жила киця Варварка. До неї увесь час приходили неправильні посилки. Мабуть, у неї була поламана поштова скринька.

Одного разу хтось надіслав їй акваріум з рибками і пляшечку шампуню. Варварка не знала, чим годувати рибок, і ненароком вилила у воду шампунь.

А той шампунь як візьметься бульками! А голодні рибки як почнуть ковтати ті бульки! А тоді як надуються, як вилетять з акваріума — великі й прозорі, наче повітряні кульки.

Спочатку вони поковтали усіх мух під стелею, потім позбирали зі столу крихти, а тоді ласо подивилися на кицю Варварку.

— Ні, так далі не піде! — мовила киця, прив’язала до риб’ячих хвостів шнурочки й пішла на базар продавати їх як повітряні кульки.

Один дядько запитує:

— Що це у вас?

— Повітряні кульки, — відповідає киця Варварка.

— Невже? — дивується дядько.

— У кульок не буває очей і плавників!

Підійшла тітонька:

— Що це?

— Рибки, — відповідає киця.

— Неправда, — каже тітка, — рибки не вміють літати в повітрі!

Врешті-решт підійшов один тямущий хлопчик та й каже:

— Це — повітряні рибки. Вони наковталися бульок. Треба дати їм щось гостре, — бульки проткнуться, луснуть — і тоді рибок можна буде знову поселити в акваріумі.

Зібралося дуже багато людей. Стали думати-гадати, що б таке гостре тим рибкам дати.

Дядечко каже:

— Цвяхи.

— Риби не їстимуть цвяхи! — заперечує тітонька.

Інша тітонька каже:

— Дайте їм гострого кетчупу. Заодно й булька лусне, і риба буде смачніша.

А хлопчик як закричить:

— Ці рибки неїстівні! Вони й так натерпілися, а ви їх з’їсти хочете?!

Отак усі думали-гадали, — вже й акваріум принесли, а рибки все не лускаються.

Тут летить оса. Захотіла й вона подивитися, що то за чуди-юди літають.

Коли це найголодніша рибина її — хап! А оса її — кусь! Мильна булька — лусь! Рибина здулася і плюснулася в акваріум.

А оса відлетіла в інший бік.

Друга рибина її — хап! А оса і її — кусь!

І знову рибина здулася й осу виплюнула…

І так усі-всі рибки одна за одною ту осу — хап-хап-хап! А оса їх зсередини — кусь-кусь-кусь! А мильні бульки — лусь-лусь-лусь! А рибки в акваріум — плюсь-плюсь-плюсь!..

А осу після того довелося відпровадити до осиної лікарні — мусили її там підлікувати, бо від тих рибок вона трішечки зсунулася з глузду.

Зате хлопчик приніс додому повний акваріум. Як насипав він рибкам їжі!.. Як вони зраділи! Я-Я-К. . .

А тут і казочці кінець.