TOU

Про дружбу журавля і жаби

Азербайджанські народні казки

Якось журавель пив воду з болота. Аж тут вилізла з води жаба й каже:
— Брате журавель, побратаймося.
— Слухай, жабо,— відповів журавель. — Мені здається, що з нашої дружби нічого не вийде.
— Чому? — питає жаба.
— Бо ти живеш під водою, а я літаю високо в небі. Піду в гості до тебе — задихнуся. Та й у тебе крил немає, щоб літати зі мною,— відповів журавель.
— Дарма. Приходь до болота, я зустрічатиму тебе.
Минув якийсь час. Зустрілися журавель та жаба й почали гомоніти.
— Брате журавель! — вигукнула жаба, — я зроду-віку ніде не була, нічого не бачила, крім цього болота. А ти літаєш у небі, все бачиш довкола. Добре було б, якби ти взяв мене з со-бою й показав мені увесь світ.
— Дле ж як ти полетиш, жабо? — здивувався журавель,— У тебе ж крил немає.
— Дарма, що я крил не маю. Посадиш мене поміж своїх крил, я міцно триматимусь, ось так і полину в небо.
Хоч як журавель відмовляв жабу, та вона стояла на своєму. Довелося журавлеві брати жабу поміж крила й злетіти вгору над болотом. Тільки-но злетіли вони, як жаба не втрималася й упала. На щастя, вона впала у воду, покалічилась, але не загинула.
Спустився журавель до болота та й каже:
— А я ж тобі казав, жабо, що з дружби нашої нічого путнього не вийде. На світі так ведеться: хто повзає, літати не буде.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.7 / 5. Оцінили: 3

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Азербайджанські народні казки”
Упорядник – Айдин Абілов
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1978 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: