TOU

Про Іринку

Вірші Степана Олійника

I

Пожувала трішки гуску —
Смокче пальці… на закуску.
Дай сметани їй у склянці —
В Іри й вушка у сметанці.
Чай не в рот, не по ковточку —
Поза шию, під сорочку.

II

Повечеря, вмостим спати,—
«Хочу з бабою лежати!»
Шурхне баба в ліжко слідом —
Іра в сльози: «Хочу з дідом!»
Дід приляже, «цить» шепоче —
Плаче знов: до баби хоче!
Лиш як спить, стиха квартира.
Отака-то наша Іра!

III

Захотілося Іринці
Шить на бабиній машинці
(Баба в спальні вже лежить,
Не почує, можна шить!).
Дотяглась вона до столу
І ввіткнула плаття полу
Під пластинку-«башмачок».
Притаїлась — і мовчок.

Ще послухала й крутнула
(Так, щоб баба не почула!),
Хоче злазити мала,
А її — трима пола;
Встряло плаття у машинку,
Не пуска малу Іринку.
Ні сюди, ані туди.
Хоч з машинкою ходи!

Баба кличе: — Де ти, Ірко? —
А Іринка плаче гірко:
— Я пришилась до машинки!..—
Ну й сміялись ми з Іринки!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Весела книжечка”
Степан Олійник

Видавництво: “Молодь”

м. Київ, 1950 р.

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: