Про пана Тралялинського

В Співовицях, славнім місті,

На вулиці Веселинській,

Прожива співець чудовий,

Пан Траліслав Тралялинський.

В нього доня — Тралялоня,

А синочок — Тралялочок,

А собачка — Тралялачка.

Ну, а котик? Єсть і котик,

Зветься котик-Тралялотик.

Є, крім того, ще й папужка,

Дуже втішна Тралялужка.

От щоранку по сніданку

Товариство це шановне

Співака любиму пісню

Затяга на голос повний.

Як пaличку-траляличку

Пан Траліслав підіймає, —

Всі змовкають, а потому

Хор весь дружно починає:

“Трaля, трaля,

Траляляля,

Трaля, трaля!”

Так-то пану Траліславу

Всі гучну складають славу.

Гурт співає-тралялає,

Сам маестро підтягає,

Розпаляючись дедалі:

“Траля, траля, траляляля!”

От уже той спів єдиний

З гаража, із кухні лине,

Чуть його по всьому домі,

Підхопили всі знайомі:

Із шофером Траляфером

Куховарка Траляларка,

Покоївка Тралялівка,

А газетчик Тралялетчик

З адвокатом Тралялатом,

Крамаренко Траляленко

З поліцаєм Тралялаєм,

Ще й пан лікар Тралялікар,

Навіть сіра мишка,

Бідна Тралялишка,

Хоч страшний їй котик,

Котик Тралялотик,

Сіла у куточку,

В темнім Тралялочку,

I пищить тихенько:

“Трaля, тралялeнько…”