Про підступного люка
Вірші Віри Правоторової
Стук – грюк! Стук – грюк!
Хто це стукає?
– Це Люк.
Я чекаю на роззяв,
Тих, хто ловить в місті ґав,
Хто не дивиться під ноги,
Хто не вибира дороги.
Причаївся і лежу,
Чорну яму стережу.
Ви на мене наступіть –
Перекинуся умить.
– Ах ти, Люче! Ух ти ж, Люче!
Ну який ти, Люче, злючий!
Щоб не стрінутись з тобою –
Обійдемо стороною.