Про розумного кота
Вірші Анатолія Костецького
Дуже добре
знаєш ти: в світі
різні є коти!
Є сердиті, хитруваті,
задираки заповзяті,
є лукаві чи бездумні…
А у мене кіт — розумний!
Ось послухай!
В нього діти можуть
дечому повчитись.
Котик рано встав
і з татком
перш за все зробив
зарядку.
Ну а потім вправно й звично
миє лапки, миє личко.
Навіть вуха,
хвіст
і шию
неодмінно
котик миє!
Хоч і важко, та шнурки
САМ зав’язує мій кіт,
САМ себе вдягає,
постіль прибирає.
За столом мій котик
не сидить,
мов гість.
Що дадуть
котові —
все
охоче з’їсть
Іграшки у котика —
на своєму місці
Він
порядок любить,
як і мама-киця.
Знають добре всі
коти:
сумно грать, як ти —
один…
А удвох, утрьох
чи більше
гратись
значно веселіше.
Любить мій котик
найбільше у світі
слово «спасибі»
всім говорити.
Старшому завжди
уступить дорогу.
і не покривдить
ніколи малого.
А коли мій кіт упав
і подряпав лапку
— зовсім він
не заридав,
навіть
не заплакав!..
Ніч ступила на поріг
Кіт умився – і спати ліг
Хай йому котові
Сняться сни казкові!
Джерело:
“Про розумного кота ”
Анатолій Костецький
Видавництво : “Веселка”
м. Київ, 1991 р.