<

Про слоненя

Казки Іріс Ревю

Жило-було слоненя, і звали його Семен. Семен жив своїм звичайним життям. І був у слоненятка товариш, про якого він нікому не розповідав. Справа в тому, що другом слоненятка була… пташка. І він трішечки цього соромився. Що всі скажуть? Велике, неповоротке слоненя і жвавий птах – як вони можуть бути друзями? Що мають спільного? До речі, птах цей був – папуга Гай.

Слоненяткові подобалося бавитися з папугою. Гай був веселим і моторним  птахом.

І ось одного разу левенятко Левчик помітив, що папуга надто часто прилітає до слоненятка і прямо запитав його:

— Ви що, дружите?

— Ага, — прямо відповіло слоненя.

Левеня не стало сміятися і навіть не здивувалося. Воно просто сказало:

— От би й тобі хоч раз політати, як і твій друг.

Семен раніше про це не думав. Але коли левеня про це заговорило, слоненяті раптом страшенно захотілося піднятися над землею. Але як це зробити?

Наближався день народження слоненятка. Він покликав на свій день народження багато друзів та знайомих, і, звичайно ж, папугу Гая. Усі запрошені прийшли із повітряними кульками. Кульок було так багато, що коли слоненя взяло їх у руку то воно просто піднялося над землею! Ура!! Але як же друзі дізналися про те, що він хоче політати? Це папуга розповів усім про мрію слоненятка.

Як це чудово, коли в тебе є друзі!

Казочка скінчилася, пора лягати спати.

Слоненя з нашої казки після дня народження теж пішло спати. Маленькі слоненята сплять на боці, як діти. А ось дорослі слони найчастіше сплять стоячи. Зберуться разом і стають впритул один до одного.

Добраніч!

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 7

Поки немає оцінок...

Залишити коментар