<

Про жадібне лисенятко

Казки Марії Солтис-Смирнової

Жило у лісі лисенятко. Таке воно було миле, що батьки не могли йому ні в чому відмовити.
Якось купили вони своєму малюку пакетик цукерок.
Пішло лисеня гуляти, а всі свої багатства взяло з собою.
Аж дивиться, білочка з зайченям граються у пісочниці, а у них такі яскраві відерця з лопатками! Лисеняткові відразу захотілось мати такі ж. А поруч ведмежата грались з літачками, які літали. Тут лисенятко не витримало:
— Дозвольте мені з вами погратись.
— Приєднуйся, — охоче відгукнулись звірята.
Лисенятко поклало свої цукерки на лавочку і само побігла до ведмежат, їй так сильно сподобались літачки!
Ведмежатка показали їй як керувати літачком, і лисенятко дуже швидко навчилось робити різні викрутаси.
Воно так захопилось, що й не помітило, як її цукерки впали з лавочки, а там їх підібрав їжачок, що якраз біг поруч.
Він подивився на ігри малят і вирішив погратися з усіма. Але перед тим, як приєднатись до зайчика з білочкою, вирішив пригостити всіх цукерками. Прийшла черга і лисенятка. Та здивовано подивилась і промовила:
— О, і в тебе такі ж цукерки.
— А твої де? — попитав їжачок.
— На лавочці, — відповіла вона.
— Там нічого немає, — сказав Гострячок-їжачок, — ці, я знайшов на землі.
— Мабуть, це мої, — відповіло лисенятко і вихопило цукерки у їжачка.
— Постривай, а можна мені одну, — попросив той, — бо вони так смачно пахнуть.
— Ні, бо ти і так багато пороздавав, треба було самому їсти.
Всі звірятка подивились на жадібне лисенятко, а тоді ведмежатко сказало:
— Невже ти не знаєш, що треба ділитись? Ми ж не заборонили тобі гратися нашими іграшками. Чому ж ти не поділишся і своїм багатством? Адже їжачок не винен, що знайшов саме твої цукерки, він вирішив пригостити всіх.
Присоромлене лисенятко швиденько втекло звідти.
Так пройшло декілька днів. Кожного разу на прогулянці воно дивилося як захоплено грались звірята, але не набиралась сміливості до них приєднатись.
Через певний час батьки помітили, що їхнє лисенятко сумує, і щоб його порадувати, знову купили малюку багато цукерок. Лисенятко чемно подякувало, його очі загорілися, воно схопило пакетик і побігло на майданчик, де постійно гралися звірята. Прибігши туди, воно почало пригощати всіх цукерками і вибачатися. Коли всі звірята отримали ласощі, вони запросили лисеня погратись. Щасливе маля радо погодилося.

Відтоді воно завжди всім ділилося.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 13

Поки немає оцінок...

Залишити коментар