TOU

Пригоди звіздаря

Афганські народні казки

Жив в одному селі звіздар. Він був дуже вчений і вирахував за зірками, що багатій Кутуб-хан – дурень, а суддя Ахмед-ага – хабарник. Все це й без нього знали. Проте люди не здогадувалися, що Кутуб-хан тому нерозумний, що в день його народження зірка Сіріус чомусь забула вийти на небо. А того дня, коли Ахмед-агу призначали на посаду судді, підступна планета Сатурн усім на зло опинилась під знаком Козерога. Виявляється, від цього хочеш не хочеш, будеш брати хабарі.
Нічого дивного, що слава про звіздаря досягла вух самого падишаха. І падишах запросив звіздаря до двору.
Мудрець вирушив у дорогу.
Він йшов весь день, а ввечері побачив його якийсь селянин і подумав: «Ось подорожній, на бороді якого пилюка далеких доріг. Зроблю добру справу — запрошу її до дому».
Звіздар повечеряв і сказав господареві:
— Чи знаєш ти дванадцять імен зірки Альдебаран?
– Не знаю, – зізнався господар.
– Тоді ти дурень і невіглас! Вважай, що половина життя для тебе втрачена.
І це замість подяки!..
Господар, в свою чергу, ставить гостю запитання:
– А ти знаєш, що не все те м’яко, що кругло, і не все те жорстко, що стирчить кутами?
— Нам, звіздарям, це знати нема до чого.
— Тоді вважай, що ніч тобі втрачена!
І селянин замість подушки, що стирчить кутами, підсунув астрологові круглий камінь. Наш мудрець всю ніч провів без сну. Не відпочивши, вийшов він уранці з будинку і поплентався далі.

У дорозі якийсь добрий чоловік взяв його на воза, але звіздар і йому оголосив, що він бовдур і половина його життя втрачена, раз він чогось такого не знає про роги місяця і хвіст комети. Візник у відповідь викинув його з воза, сказавши:
— Якби ти знав, що таке ввічливість та вдячність, то сьогодні ж був би у столиці. А так шкандибай пішки і вважай, що день для тебе втрачений.
Прийшов звіздар до великої річки. Довго тупцював на березі, але якийсь добрий рибалка взяв його в човен і повіз на другий берег.
— Чи ти знаєш, що буде, якщо Сонце впаде на Землю? – заговорив мудрець.
— Не знаю і, сподіваюся, ніколи не впізнаю.
– Тоді половина твого життя втрачена! — сказав звіздар і пояснив рибалці, що він, мудрець, про нього, дурня, думає.
– А твоє все життя втрачено! — образився рибалка і викинув звіздаря з човна.
…Дуже це жалібне видовище, коли людина тоне! Рибалці б не дивитися, відвернутися, але він не здогадався, і серце в нього здригнулося. Витяг він невдячного мудреця на берег і сказав йому:
— Коли ти в хаті, шануй господаря, у дорозі — супутника, у човні — весляра. А коли будеш на небі, може твоя наука і знадобиться!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 7

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Афганские сказки”
Переклад – Р. Кушнерович
Видавництво: “Детская литература ”
1983 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: