Принцеса з апельсина

Давним-давно у короля однієї великої та багатої країни було дві жінки-королівни. В один прекрасний день обидві королівни породили: у королівни південного палацу народився син, а королівна північного палацу народила великий апельсин. Бідолашна жінка дуже засмутилася і вирішила позбутися апельсина. Багато разів вона виносила апельсин подалі від палацу, багато разів кидала його в лісі. Але все було марно: апельсин знову з’являвся у палаці. Куди б не йшла королівна північного палацу, апельсин завжди котився за нею. Королівна сердилася і часто відштовхувала апельсин ногою, але він не ображався і все одно котився позаду. Нарешті, зрозумівши, що їй нічого не зробити, королівна взяла апельсин у свої королівські покої. Так минуло шістнадцять років.
Одного разу, коли навколо нікого не було, апельсин обережно вибрався з палацу і покотився до річки. На березі річки апельсин розкрився, і з нього вийшла принцеса, прекрасна, як небесна зірка

В цей час біля річки відпочивав хлопець. Це був принц із сусідньої країни; закінчивши навчання, він повертався до себе на батьківщину. Принц бачив, як до річки прикотився дивний апельсин і як з нього вийшла красуня принцеса. Юнакові було цікаво дізнатися, що ж станеться далі, і він продовжив підглядати.
А принцеса думала, що нікого поблизу немає, і залюбки викупалася в річці. Потім одяглась, заховалась назад у апельсин і апельсин покотився назад до палацу.
Причаївшись у заростях, принц довго стежив за чудовим апельсином. А коли апельсин зник за брамою північного палацу, принц продовжив шлях до своєї країни.

Король та королева радісно зустріли сина. Але він був сумний і розсіяний. Батьки дуже засмутилися, помітивши дивну поведінку сина, і почали розпитувати, що з ним трапилося, чи не захворів він, чи не злякав його хтось у дорозі.
— Я здоровий, і мене ніхто не лякав, — відповів принц, — але не можу забути того, що бачив у сусідній країні. Це так дивно, що навіть не можу пояснити. Тому я журився.
– Сину мій! — сказав король-батько, — у світі немає нічого дивного. Ти син короля, і тому тобі все підвладне. Ти можеш володіти і тим дивом, що трапилося тобі в дорозі.

Принц нічого не відповів, а тільки мовчки вислухав батькові слова. А королева мати зовсім втратила спокій. Вона була впевнена, що до принца пристала якась хвороба і скликала астрологів, щоб вони підказали їй, як вилікувати сина. Цілі дні королева-мати проводила у покоях сина, для його розваги вона покликала танцюристів. Але принц не міг ні їсти, ні спати, ні розважатися, а залишався так само сумний.
Нарешті королева сказала:
— Сину мій, розкажи своїй матері про те, що тебе схвилювало в дорозі. Якщо це так важливо, батько та мати порадять тобі, як бути. Якщо ж наш син не може сам досягти бажаного, то ми звернемося до підданих нашого королівства.
І тут принц розповів матері про все, що бачив на березі річки: як прикотився апельсин, як вийшла з нього красуня принцеса, як вона купалася, а потім знову сховалась до апельсину, і він зник за брамою північного палацу.
Вислухавши розповідь принца, королева доповіла про все королеві.
– Це мене лякає, – стурбовано сказав король, – не інакше, як тут замішані духи із сусіднього королівства. У північному палаці творяться незрозумілі речі.
А принц залишався сумним і не слухав слів батька та матері. Тоді вбита горем королева сказала:
— Сину мій, розкажи нам, чого ти бажаєш. Ми зробимо все, що хочеш.
Зрадівши, принц вигукнув:
– Нехай засватають мені за жінку принцесу, яка живе в апельсині.
За наказом короля-батька відразу ж були приготовані подарунки для володаря сусіднього королівства і відправили мудрих міністрів, щоб просити руки принцеси, яка ховається в апельсині. За нареченою послали велику свиту, щоб супроводжувати її до нареченого.
Сусідні королівства жили у мирі та дружбі. Сам король негайно прийняв гостей. Він вислухав послів і повідомив про все королеві північного палацу, а та дала згоду відправити апельсин у сусіднє королівство. Апельсин передали слугам принца і наказали нести його якомога обережніше.

Коли апельсин прибув на батьківщину принца, король та королева цієї країни влаштували пишне весілля. Звістка про те, що принц одружується, рознеслася по всьому королівству. Усі мешканці країни – і чоловіки, і жінки, і діти – прийшли подивитися на це весілля. А коли весільна церемонія закінчилася, принц приніс апельсин у свої покої і почав чекати, коли зсередини з’явиться принцеса. Принцові так хотілося якнайшвидше побачити красуню, що він зовсім не виходив зі своєї кімнати, навіть їжу йому подавали туди. Принц звелів приносити в його покої дві таці з їжею: одну для нього, другу для принцеси. І їв він тільки те, що лежало на його таці. А коли принц засинав, принцеса виходила з апельсина, з’їдала свою їжу і забиралася назад в апельсин, перш ніж принц встигав прокинутися.

Так минав час. Принц пристрасно бажав побачити принцесу, але не знав, що потрібно для цього зробити, і тому з кожним днем ставав все сумнішим.
Якось, коли йому було особливо сумно, принц вийшов у садок прогулятися. В цей час до нього підійшла незнайома старенька і заговорила з ним:
— Чому ти такий сумний, принце? Розкажи про своє горе, може, стара жінка зможе тобі допомогти.
—У мене дуже велике горе. Я розповім тобі про нього, тільки допоможи мені.
І принц розповів історію про принцесу, яка з’являється з апельсину.
Бабуся уважно вислухала розповідь принца і сказала:
— Розведи у вогнищі вогонь і приготуй горщик з молоком буйволиці. А коли в палаці стане зовсім тихо, прикинься сплячим. Принцеса вийде з апельсина і візьметься за їжу. А ти кинь апельсинові кірки в горщик. Принцеса знепритомніє і впаде. Тоді змочи її тіло молоком буйволиці — свідомість повернеться до принцеси. З того часу ви завжди житимете разом.
Промовивши це, бабуся зникла.
Принц побіг у палац і зробив усе так, як вона говорила. А коли прийшла ніч, він приготував тацю з їжею і ліг на своєму ложі, вдавши, що заснув.

Як тільки в палаці затихли останні звуки, з апельсина вийшла принцеса і взялася за їжу. Принц схопився зі свого ліжка і кинув апельсинові кірки у горщик. Принцеса знепритомніла і впала. Принц змочив молоком буйволиці спочатку голову, а потім і все тіло дівчини. Як тільки він зробив це, принцеса прийшла до тями. З того часу вона стала жінкою принца.
Король, королева та всі люди у королівстві були дуже щасливі.