Пташки

У дитячому садку хлоп’ята повісили годівницю. Насипали туди крихт і стали чекати гостей. Першою прилетіла синичка. Радісно зиркнула на малят і ну дзьобати. Смачно! Потім завітав горобець.
Незабаром у пташиній їдальні не було вільних місць.
— А тепер ходімо в кімнату і намалюємо пташок,— запропонувала вихователька Наталя Лук’янівна.
— Згода! — сказали діти.
Андрійко малював, малював, а тоді штовхнув Тимка:
— Глянь, які в мене горобці вийшли.
Тимко зиркнув на малюнок і засміявся:
— Та це ж курчата! Ти ще й квочку намалюй.
Андрійко лиш хитро усміхнувся. За хвилину він знову сопів над папером. Намалював кілька дерев, а на них — шпаківні.

Наталя Лук’янівна  підійшла до Андрійка,  глянула на його роботу.
— А де ж пташки? — спитала вона.
— У своїх будиночках. Надворі холодно, й пташки не хочуть вилітати,— відповів Андрійко.