Рекс і Кекс

Славко та Вітько сиділи на одній парті.

Хлопчики дуже дружили та як могли допомагали один одному. Вітько допомагав Славкові задачі розв’язувати, а Славко стежив, щоб Вітько правильно писав слова і не бруднив свої зошити ляпками. Якось вони сильно посперечалися:

— У нашого директора є великий пес, його звуть Рекс, — сказав Вітько.

— Не Рекс, а Кекс, — сказав Славко.

— Ні, Рекс!

— Ні, Кекс!

Хлопчики посварилися. Вітько пересів на другу парту. Наступного дня Славко не розв’язав  заданих додому задач, а Вітько дав вчителю неохайний зошит. За кілька днів справи пішли ще гірше: обидва хлопчики отримали по двійці. А потім вони дізналися, що собаку директора звуть Ральф.

— Значить, нам не було через що сваритися! – Зрадів Славко.

— Звичайно, не було через що, — погодився Вітько.

Обидва хлопчики знову вмостилися за однією партою.

— Ось тобі й Рекс, ось тобі й Кекс. Противний пес, дві двійки ми через нього схопили!

І подумати тільки, через що люди сваряться!