Рі(з)дні люди
Тетяна Стус (Щербаченко)
Люди бувають різними:
Добрими, ніжними, грізними….
Люди бувають самотніми….
Заможними або бідними
Бувають дітьми й дорослими.
Чоловіками й жінками.
Люди бувають татами.
А також бувають мамами.
Діти бувають дітьми,
А часом бувають звірятами,
Наприклад м’якими зайчиками
Чи плямистими поросятами.
Люди бувають веселими,
А часом бувають засмучені.
Бувають бадьорі та сповнені сил,
А інколи – зовсім змучені.
Бувають люди як іграшки,
Тихими або гучними.
Чи навіть такими, що важко
Всидіти поруч із ними.
Хтось любить багато балакати
А хтось комусь любить поплакатись
Не всі люди, звісно, всміхаються.
Подеколи люди сваряться!
Дуються, але не лускають.
Не стають пихатими гусками.
Люди бувають смагляві й бліді,
Шоколадні чи біло – пломбірні,
Бувають чорняві, біляві, руді,
Лисі чи з зачісками добірними
Бувають високі, бувають не дуже.
Бувають лупаті, бувають примружені.
Усе це – люди… Здається, багато?!
Ціла планета. Мільйони на клаптик!
Скажу по секрету страшну таємницю:
Такі рі(з)дні люди – це я, мама, тато,
Сестричка і наша біленька киця.
Джерело:
“Рі(з)дні люди”
Тетяна Стус (Щербаченко)
“Видавництво Старого Лева”
м. Львів, 2019 р.