<

Різні колеса

Казки Владіміра Сутєєва

Стоїть пеньок, на пеньку – хатинка. А в хатинці живуть Мишка, Жабка, Їжачок та Півник Золотий Гребінець.

Ось пішли вони до лісу по гриби, по дрова, по ягоди та квіти.

Ходили-ходили по лісі та на галявину вийшли. Дивляться – а там порожній віз стоїть. Віз порожній, та не простий – усі колеса різні: одне – зовсім маленьке коліщатко, друге побільше, третє – середнє, а четверте – велике-превелике колесо.

Віз, видно, давно стоїть: гриби під ним ростуть.

Стоять Мишка, Жабка, Їжачок та Півник, дивляться й дивуються. Тут Заєць на дорогу з-за кущів вискочив, теж дивиться, сміється.

– Це твій віз? – питають в Зайця.

– Ні, це Ведмедя віз. Він його робив-робив, не доробив та й покинув. От він і стоїть.

– Давайте візьмемо віз додому, – сказав Їжачок. – В господарстві згодиться.

– Давайте, – сказали всі.

Стали штовхати воза, а він не йде: в нього всі колеса різні.

Штовхали-штовхали – толку нема! Віз то праворуч заверне, то ліворуч впаде.

І дорога погана – то ями, то горби.

А Заєць регоче, від сміху надривається:

– Кому потрібен такий старий віз!

Втомилися всі, а кинути шкода. Знову Їжачок здогадався:

– Давайте всі по колесу візьмемо.

– Давайте!

Зняли колеса з воза і пішли додому: Мишка – маленьке коліщатко, Їжачок побільше, Жабка – середнє, а Півник скочив на найбільше колесо, перебирає ногами, ляскає крилами і кричить:

– Ку-ку-рі-ку-у!

Заєць сміється:

– От диваки, додому різні колеса покотили!

Тим часом Мишка, Їжачок, Жабка і Півник прикотили колеса додому й задумалися: що з ними робити?

– Я знаю, – сказала Мишка, взяла найменше коліщатко – прялочку зробила.

Їжачок здогадався: до свого колеса дві палиці причепив – тачка вийшла.

– Я теж придумала, – сказала Жабка і колесо побільше до криниці приладнала, щоб зручніше було воду брати.

А Півник найбільше колесо в струмок опустив, жорна поставив та збудував млин.

Всі колеса в господарстві стали в нагоді: Мишка на прялочці пряде нитки, Жабка з криниці воду носить – город поливає, Їжачок з лісу тачкою гриби, ягоди, дрова возить, а Півник на млині борошно меле.

Завітав якось до них Заєць на їхнє життя подивитися. А його як дорогого гостя зустріли: Мишка йому рукавиці зв’язала, Жабка морквою з городу пригостила, Їжачок – грибами та ягодами, а Півник – пирогами та ватрушками.

Соромно стало Зайцю.

– Пробачте мене, – каже. – Я сміявся з вас, а тепер бачу – в умілих руках і різні колеса можуть стати в нагоді.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Улюблені казки”

В. Сутеев

Серія :”Бібліотечка нашої малечі”

Видавництво: “АСТ”

Залишити коментар