TOU

Рибалки та мавпа

Езопові байки (переказ Цімікалі П.)

Неподалік піщаного морського берега в
зеленому лісі жила колись безтурботна
мавпочка. Наївшись горіхів, гралася вона з
подругами, а коли набридали забави – бігла
на узлісся й вилазила на високе дерево.
Дивилася, як у синій далині горами
здіймалися хвилі, поволі котилися до берега
і ревучи налітали на пісок.

Одного разу помітила мавпа в морі
рибальський човен. Цікаво було їй поглянути
на те диво зблизька, адже ніколи раніше
такого не бачила.

А човен тим часом підплив до берега; з
нього вистрибнули рибалки й заходилися
витягати з моря сіть. Довго тягли, аж поки
витягли гузир, повний риби. Вибрали вилов і
закинули сіть знову в море. Потім зібрали
рибу та й подалися стежкою до міста.

Побачила все те мавпа, і дух захопило їй з
подиву.

– Ти диви – ловити рибу зовсім легко! Та ще й
яку рибу!

Коли рибалки зникли в лісі, мавпа хутенько
злізла з дерева й побігла до сіті.

– Тепер я її витягну! – тішилась вона думкою.
[66]

– Виловлю всеньку рибу, яка тільки є в морі,
продам на базарі, а за гроші куплю собі
гарну одіж, ціпок та шкіряну торбу на гроші.
Мої подруги-мавпи луснуть із заздрощів,
коли мене побачать.

Та й почала тягти сіть. Але робота була не
така легка, як гадалося мавпі. Сіть
пручалася, скручувалася, і мавпа стала
врешті дратуватися.

– Треба, мабуть, залізти у воду,- надумала
вона.- Либонь, зручніше тягти буде.

Влізла вона у воду й почала хапати сіть то
руками, то ногами, смикати то з цього, то з
того кінця, аж поки втямила нарешті, що
заплуталася в снасті.

– От тобі й маєш! Як же мені тепер вибратися
звідси?

Квапливо виборсуючись із сіті, мавпа геть
забула про рибу та нову пишну одіж. А що
дужче борсалася, то більше заплутувалась і
врешті побачила, що заплуталася зовсім.

– Ой лишенько! Що ж воно буде? Як мені
вибратися з цієї халепи? Нащо було братися
за справу, якої не знаю? Я ж ніколи в житті не
рибалила. Нащо було пхати сюди носа? Нащо?

На мавпине щастя, рибалки не загаялися [68]
в місті. Збувши на базарі товар, вони
поспішили до човна. Побачили заплутану в
сіть мавпу й розляглися від реготу.

– Як вона тут опинилася? – дивувались одні.

– Хто його знає. Нумо швидше витягнемо її, а
то ще втопиться, бідолашна,- квапили інші.

Розплутали рибалки мавпу й посадовили на
пісок. Перелякана, кинулась вона до дерева і
вмить вискочила на вершечок. Та й добре, що
встигла видертися перше, ніж рибалки
побачили, як вона понівечила сіть. Було б їй
непереливки…

Отож, аби не накликати на себе біди та не
накоїти лиха іншим, не треба братися не за
свою справу.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: