TOU

Сантурам і Антурам

Індійські народні казки

У маленькому селищі на краю лісу жили двоє друзів — Сантурам і Антурам.
Сантурам був добрим і працьовитим, а його друг Антурам — ледачим і жадібним.

Якось Антурам попросив у свого друга тисячу монет, обіцяючи незабаром повернути борг. Минув час, однак борг він не повертав.
Засмучений Сантурам змушений був звернутися до суду.

Коли суддя запитав Антурама, чи справді все було так, той під присягою відповів, що вперше про це чує. Суддя уважно вислухав його і звернувся до Сантурама:

— Кого б ти міг привести за свідків?

— Нікого, — відповідає той. — Я давав йому гроші в борг під гіллястим дубом, коли ми були одні в лісі.

Антурам знову під присягою підтвердив, що не знає ні про які гроші й ніколи не бачив гіллястого дуба в лісі. Суддя знову уважно вислухав свідчення брехуна і сказав, звертаючись до Сантурама:

— Піди в ліс, знайди цього дуба і приведи сюди. Це і буде твій свідок.

— Ваша милосте! Як же я можу привести сюди дерево, якщо воно не вміє ходити, і як же воно може бути свідком, якщо не вміє говорити?

Суддя відповів:

— Я дам тобі повістку, віднеси її дереву, і ти побачиш, що воно з’явиться сюди як свідок.

Суддя виписав повістку, і Сантурам пішов із нею в ліс. Антурам із цікавістю чекав, що ж буде далі. Через півгодини після того, як Сантурам пішов, суддя визирнув у віконце і сказав:

— Щось Сантурам довго не повертається. Напевно, це дерево знаходиться так далеко в лісі, що чекати нам доведеться до темряви.

Нерозумний Антурам відповів:

— Ні, ваша милосте, воно стоїть на узліссі, я думаю, що Сантурам уже підходить до дерева. Звідси приблизно година ходу до нього.

І точно, через дві години Сантурам повернувся назад.

— Ваша милосте! — сказав він. — Я зробив усе, як ви наказали, однак дерево нічого» не відповіло й продовжувало стояти як укопане.

— Ти помиляєшся, мій друже, — відповів суддя. — Як тільки дерево отримало мою повістку, воно відразу ж поспішило сюди і пояснило мені все. Послухайте ж мій вирок:

— Антурам повинен повернути тобі гроші, і я саджу його на рік до в’язниці за неправдиві свідчення.

Антурам не очікував такого перебігу подій і обурився:

— Ваше милосте! Я увесь цей час знаходився тут і не бачив ніякого дерева – свідка. Як же ви можете стверджувати, що дерево прийшло сюди і дало свідчення проти мене?

Суддя, посміхнувшись, відповів:

— Ти нерозумний. Твій власний язик був свідком проти тебе. Коли ти прийшов сюди, то запевняв, що не був ні в якому лісі й не знаєш ніякого дерева. Якщо це правда, то звідкіля ти знаєш, що дорога до нього і назад займає дві години? Виходить, його місцезнаходження тобі добре
відомо.

Так чесний Сантурам отримав назад свої гроші, а брехун Антурам був жорстоко покараний.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
Журнал “Барвінок”

№ 7 за 2008 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: