Селянин і змія

До Ратая вповзла Змія
І каже: «Нум, сусідо, жити в згоді!
Тепер мене тобі вже стерегтися годі;
Ти бачнш — віддавна інакша стала я
І шкіру — вір-не-вір — ще навесні змінила».
Та Мужика Змія впевнити не зуміла.
Мужик схопив обух
І каже їй: — «У шкірі може й зміна,
Та вдача в тебе все ж зміїна».
І вибив із сусідки дух.

***

Коли зневіритись в собі ти дав причину,
Як хочеш, ти міняй личину:
Не вкриєш ти гріхи свої,
І трапиться тобі таке, як тій Змії.

Переклад М. Пригари

ЛИСИЦЯ й ВИНОГРАД
Кума Лисиця раз голодна влізла в сад;
Там винограду грона спіли.
І очі й зуби їй від того аж горіли;
Бо ж яхонтом палав добірний виноград.
Та от біда, висить він зависоко:
Відкіль не глянь, знущання лиш саме:
Хоч бачить око,
Та зуб не йме.
І, день промарнувавши цілий,
Пішла й промовила: «Та хай він пропаде!
Що ж, гарний де-не-де,
Та кислий — зовсім ще неспілий,
Оскома зразу нападе».

Переклад Д. Білоуса