Селянин та розбійник

На хату стягшись, Селянин
Купив на ярмарку дійницю та корову.
І от через діброву
Тихенько брів собі шляхом додому він,
Та враз Розбійнику попався.
Розбійник Мужика до цурки обідрав.
«Зажди-но», — скаржиться Мужик: «та я ж пропав,
Мене ти зовсім доконав!
Рік цілий я купить корівоньку збирався:
Цієї днини ледве вже діждавсь».
— «Ну, не жалійся», — той озвавсь,
Удавши з себе жалібницю:
«І справді бо, корів доїть я не мастак;
Нехай вже так,
Візьми назад собі дійницю».

Переклад Д. Білоуса