Шакал-свідок

Індійська народна казка. Читати українською онлайн.

Один купець якось  їхав, верхи на коні, по своїх справах. По дорозі побачив він шакала, який заліз в болото. Шакал покликав купця і став просити витягнути його.

– Шакали – відомі дурисвіти, – відповів торговець. – Не стану я тебе витягати.

Але шакал почав смиренно благати його:

– Ні, ні, братику, не думай поганого про нас, шакалів. Зроби милість, витягни мене. Я тобі в пригоді стану, коли ти в біду потрапиш.

Купець витягнув шакала і поїхав далі. Прибувши в місто, він зупинився на нічліг в одного олійника. Коня свого прив’язав біля будинку до конов’язі, а сам всю ніч спокійно спав.

На другий день олійник вдосвіта вийшов з дому, відв’язав коня купця, сів на нього верхи і зібрався їхати.

Випадково в цей самий час вийшов з дому і купець. Побачивши олійника, він закричав:

– Ей, брате, куди ж це ти їдеш  на моєму коні?

– Це мій кінь, – відповів олійник.

– Ні, мій. Я на ньому вчора сюди приїхав.

– Неправда! Чи знаєш ти, що моя конов’язь щороку родить по коню? Цього коня вона народила цієї ночі.

– Вах! – здивувався купець. – Де це бачено, щоб конов’язь народила коня ?!

– А чому б і ні? – Ось у мене якраз така конов’язь. Якщо не віриш, запитай у сусідів.

У цьому кварталі жили одні шахраї, а олійник був у них за головного. Покликав він сусідів. Всі вони підтвердили слова олійника. Що було робити бідоласі купцю! Пішов він до суду шукати справедливості.

Суддя покликав шахрая-олійника. Той виставив в свідки всіх своїх сусідів-шахраїв, і ті, як один, показали, що конов’язь олійника щороку родить по коню. А того коня, що купець називає своїм, конов’язь народила минулої ночі.

Тоді суддя звелів купцю виставити своїх свідків. Купець згадав про врятованого шакала. Він розшукав його і відправився з ним до суду. По дорозі шакал сказав:

– Я ляжу спати на веранді, а ти, дивись, не буди мене.

Дійшли вони до суду. Шакал ліг на веранді, а купець увійшов до приміщення і звернувся до судді:

– Мій свідок з’явився.

Суддя велів служителю привести цього свідка. Служитель став кликати шакала, але той не озивався. Тоді служитель вийшов на веранду і побачив, що шакал спить. Він розштовхав його:

– Що ти тут робиш? Хіба в суді можна спати? Іди, тебе викликає суддя!

Шакал піднявся і постав перед суддею.

– Ти що ж це, вночі не спав, чи що, якщо тут заснув? – запитав суддя.

– Пане, – відповів шакал, вдаючи, що протирає очі, – цієї ночі в одному ставку трапилася дуже велика пожежа. Всі риби в ставку зварилися. Ось я цілу ніч і просидів на березі, виловлював варену рибку і їв.

– Що ти верзеш? – розсердився суддя. – Чи бачена справа, щоб у воді сталася пожежа?

– А як же ви, ваша милість, вірите олійнику? Хіба нежива конов’язь може народити живого коня? – запитав шакал.

«Правильно», – подумав суддя і наказав козакам:

– Заарештуйте олійника, а купцю поверніть коня і відпустіть додому.

 

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

0 / 5. Рейтинг: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Індійські народні казки”
Видавництво “Веселка”, м. Київ, 1984р.
Упорядкування і переклад з хінді — Степан Наливайко.

Залишити коментар