TOU

Скарби богів

Міфи та легенди Скандинавії

 

1.

Дружиною Тора була красуня Сіф — богиня з асів. Тор кохав її за чудову вроду, за блакитні очі та світлу шкіру, червоні губи та усмішку, а ще він обожнював її довге-предовге волосся, що мало колір ячменю наприкінці літа.
Якось Тор прокинувся і поглянув на сплячу Сіф. Він почухав бороду, а тоді поплескав дружину по плечу могутньою долонею.
— Що з тобою трапилось? — запитав Тор.
Сіф розплющила очі кольору літнього неба.
— Про що це ти? — запитала вона, а тоді покрутила головою і на її обличчі з’явився подив. Її пальці потягнулися до голої рожевої шкіри на голові, торкнулися її і почали обмацувати. Сіф із жахом поглянула на Тора.
— Моє волосся, — тільки й мовила вона.
Тор кивнув.
— Воно зникло, — сказав він. — Він залишив тебе лисою.
— Він? — запитала Сіф.
Тор почав одягати свій пояс сили Мегінгйорд, що подвоював його надзвичайну міць.
— Локі, — пояснив він. — Це зробив Локі.
— Чому ти так кажеш? — запитала Сіф, безупинно обмацуючи свою лису голову, так наче трепетний дотик пальців міг повернути волосся.
— Бо коли трапляється якась халепа, — відповів Тор, — я завжди спершу думаю на Локі. Це економить купу часу.
Двері Локі були зачинені, тож Тор рушив напролом, розваливши їх на друзки. Він підняв Локі за шкірку й промовив лише:
— Чому?
— Що — «чому»? — Локі дивився невинними очима.
— Волосся Сіф. Золоте волосся моєї дружини. Воно було таким прекрасним. Чому ти його зрізав?
Сотня виразів, один за одним, промайнули обличчям Локі: лукавість і хитрість, вдоволеність і розгубленість. Тор щосили струсонув Локі. Той опустив очі й спробував усім своїм виглядом показати, що йому соромно:
— Хотів пожартувати. Я був п’яний.
Тор насупив брови.
— Волосся Сіф було її гордістю. Люди подумають, що їй побрили голову як покарання. Що вона зробила щось, чого не мала робити, з кимось, з ким не мала цього робити.
— Ну, так. Маєш рацію, — відказав Локі. — Певно, саме так вони й подумають. А оскільки я витягнув її волосся прямо з коренями, то вона, на жаль, ходитиме лисою до кінця життя…
— Ні, не ходитиме. Тор поглянув на Локі, якого тепер тримав на рівні своєї голови, і його обличчя стало грізним як грім.
— Боюсь, що таки ходитиме. Але ж є усілякі капелюшки і хустки…
— Вона не ходитиме все життя лисою, — сказав Тор. — Бо якщо ти, Локі, син Лаувейї, зараз же не повернеш їй волосся, то я переламаю кожну кістку в твоєму тілі. Кожну-кожнісіньку. А якщо її волосся не ростиме як слід, я повернуся і повторю цю процедуру ще раз. І ще раз. Якщо я робитиму це щодня, то дуже скоро навчуся добре ламати кістки, — продовжив він, трохи веселіший, ніж дотепер.
— Ні! — вигукнув Локі. — Я не можу повернути їй волосся. Це так не працює.
— Сьогодні, — розмірковував уголос Тор, — мені знадобиться, мабуть, година, щоб переламати всі кістки у твоєму тілі. Але не сумніваюсь: трохи практики — і я зможу скоротити цей час навіть до п’ятнадцяти хвилин. Буде цікаво дізнатись, чи я вгадав.
І він заходився ламати його першу кістку.

— Гноми! — зойкнув Локі.
— Що кажеш?
— Гноми! Вони виготовляють все на світі. Гноми можуть зробити золоте волосся для Сіф — вишукане золоте волосся, яке приживеться до її голови і буде рости, як справжнє. Вони таке можуть. Клянуся, що можуть.
— Що ж, — відповів Тор, — тоді б я на твоєму місці пішов домовлятися з ними. — І він відпустив Локі, якого тримав високо в повітрі, так що той гепнувся на підлогу.

Локі підвівся на ноги і поспішив геть, поки Тор не зламав ще йому кісток.
Він одягнув черевики для мандрівок небом і подався у Свартальхейм, до майстерень гномів. На його думку, найбільш умілими з усіх майстрів були три гноми, відомі як сини Івальді, тож Локі попрямував до їхньої підземної кузні.
— Привіт, сини Івальді. Я тут порозпитував і дізнався, що Брокк і його брат Ейтрі — то найкращі майстри, які тільки є чи коли-небудь були серед гномів, — сказав Локі.
— Ні, — заперечив один із синів Івальді. — Це ми. Ми — найкращі серед усіх майстрів.
— Я переконаний, що Брокк і Ейтрі можуть створити коштовності не гірші за ваші.
— Брехня! — вигукнув найвищий із синів Івальді. — Я б не довірив цим криворуким нездарам і коня підкувати.
Найменший і наймудріший із синів Івальді просто стенув плечима.
— Що б вони не робили, ми здатні зробити щось краще.
— Я чув, що вони кинули вам виклик, — сказав Локі. — Ви маєте створити три скарби. Аси судитимуть і обиратимуть найкращий. А, і ще: одним із скарбів має бути волосся. Пишне золоте волосся, що не перестає рости.
— Це ми можемо, — відповів один із синів Івальді. Навіть Локі ледь міг їх розрізнити.

Потім Локі вирушив за гору, щоб побачитися із гномом на ім’я Брокк у майстерні, де він працював зі своїм братом Ейтрі.
— Сини Івальді готують три скарби у подарунок асам, — повідомив Локі. — Боги судитимуть, який зі скарбів ліпший. Сини Івальді просили передати, що переконані: ви з братом не зможете створити нічого подібного. Вони назвали вас «криворукими нездарами».
Брокк був не дурний.
— Як на мене, все це звучить дуже підозріло, Локі, — відповів він. — Це точно не твоїх рук справа? Посіяти розбрат між нами з Ейтрі та хлопцями Івальді — це дуже схоже на тебе.
Локі набрав такого простодушного вигляду, якого тільки міг, — і це вражало.
— Я тут ні до чого, — відповів він невинно. — Просто подумав, що вам варто про це знати.
— І ти у цій справі не маєш особистого інтересу?
— Ніскілечки.

Сторінки: 1 2

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Скандинавська міфологія”
Автор – Ніл Гейман
Переклад – М. Бакалова
Видавництво: “КМБУКС”

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: