Скільки рік на Україні?
Володимир Лучук
Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,
рине Прут, і Латориця,
Черемоші два іскриться,—
один — Білий,
другий — Чорний,
кожен смілий
та проворний.
Гей, карпатські ріки наші,
— на дарабах — бокораші!
Під Карпатами Дністер
тихе плесо розпростер,
як волошки, голубий
у Дністер впадає Стрий.
А потойбіч гір чимдуж
поспішає долом Уж.
А над Ужем, кожен знає,
місто Ужгород зростає!
Крізь Донбас
Повз терикони
мчить Дінець
без перепони,— шлях верстає, гін за гоном
щоб з’єднатись
З тихим Доном
Дніпрельстаном на добро
осяває степ Дніпро.
На зеленій на Десні
просто диво навесні.
І на Ворсклі у свічадо
полтавчанки зорять радо.
А рибалок до весла річка
Річка Прип’ять
прип’яла
України крайній пруг
омива Західний Буг…
Як навчуся рахувати
— зможу й сто річок назвати!
Скрізь на рідній Україні
грають ріки голубині!
Джерело:
“Уставати рано треба”
Володимир Лучук
Збірка віршів
Видавництво: “Каменяр”
Львів, 1971 р.