ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Скупий гном

Казки Хуана Антоніо Лаїглесія

У двері хтось постукав: тук, тук, тук!
— Добридень вам, дядечку! Я прийшов попросити…

Гном Джером невдоволено скривився. Завжди ці сусіди щось просять. А добре ж знають, що він не любить позичати. Ніяк не можуть затямити: він спокійно живе собі у своїй хатинці і ні в кого нічого не просить. Ціле літо робить запаси, а за зиму їх з’їдає, от і все. Сусідам повчитися б у нього, так ні — оббивають пороги, канючать. То дай їм яєчко, то дрібку солі, то чашечку меду чи ще щось… Бррр…
— Чого тобі, малий? — буркнув Гном Джером і зиркнув спідлоба на найменшенького з бобрів, що саме переступив поріг.
— Мама хоче спекти пиріг і дуже просить вас позичити миску борошна. Всі ж бо знають, які ви добрі, дядечку!

Гном Джером спересердя схопився за зелену шапочку, що прикривала його лисину.
— Миску борошна?! Та ви ж мене просто грабуєте! Цілу миску борошна! А коли віддасте?
Бобреня нерішуче переступило з лапки на лапку.
— У четвер мама піде на базар,— пообіцяло воно,— і ми відразу повернемо вам борг.

Гном Джером знов невдоволено скривився, взяв у бобреняти миску і пішов до комірчини. Довго товкся він за дверима і щось буркотів собі під ніс, але нарешті повернувся. Бобреня взяло миску з борошном, подякувало і пішло, похитуючись від нелегкої ноші.
А скупий гном причинив двері, повернув ключ у замку, розпалив люльку і вмостився біля натопленої грубки подрімати.
Коли це згодом у двері знову хтось стукає: тук, тук,тук!
Гном Джером прокинувся, протер очі й люто глипнув на двері.
— Хто там?
— Це я, бобреня! Відчиніть!
«Ага, — подумав Гном Джером, — мабуть, борошно принесло. Так скоро! Гарні сусіди, зразу борг повертають».
І впустив бобреня.

Але стара бобриха прислала малого попросити яєчко.
— Хоч голубине, дядечку…— промовило бобреня.— Мама пече пиріг, а…
— Пиріг, пиріг! — перекривив його Гном Джером.— Відпочити спокійно не дасте.
«Вижену його зараз у шию, щоб більш не набридало своїми позичками,— подумав Гном Джером.— Але ж тоді вони ніколи не повернуть мені борошна». І він дав бобреняті яєчко. Щоправда, найменше — горобине.
Бобреня взяло яєчко й, дуже задоволене, побігло додому.
А Гном Джером причинив двері, повернув двічі ключ у замку, вмостився коло грубки й закурив люльку. А згодом і задрімав.

Та недовго він дрімав. Незабаром у двері знов постукали: тук, тук, тук! Прийшло те саме бобреня. Переступило поріг та й каже:
— Мама просила тарілочку солодкої малини…
— Теж на пиріг, еге? — єхидно запитав скупий карлик.
Бобреня тільки мовчки кивнуло головою і потупило очі.
— Бррр!..
І Гном Джером зачинився в комірчині, щоб бобреня не бачило, як він стяг з голови свою зелену шапочку, кинув її на підлогу й почав розлючено топтати ногами.
«Який жаль, що не можна виставити цього малого канюку за двері,— міркував він, одягаючи шапочку.— Адже тоді вони не віддадуть мені ані борошна, ані яєчка. Що ж його робити? Ага! Придумав. їстимуть вони в мене пиріг із солодкою малиною!»
І Гном Джером виніс малому бобреняті замість солодкої малини кислу-кислющу журавлину.
Бобреня взяло журавлину і радо подалося додому.
А Гном Джером причинив двері і тричі повернув ключ у замку. Потім закурив люльку й сів коло грубки подрімати.

Та не минуло й півгодини, як бобреня знов постукало у двері. Цього разу воно прийшло просити цукру.
— Мама пече пиріг…— почало бобреня.
У Гнома Джерома увірвався терпець. Він кинувся до своєї комірчини, відразу вибіг звідти з великим пакунком і тицьнув його бобреняті:
— На ось, печіть свій пиріг!
«їм і на думку не спаде, що це сіль,— радів Гном Джером, — а пиріг вони собі зіпсують. А другий раз знатимуть, як жити позичками, прохачі нещасні!»
Бобреня пішло, а злий і невдоволений карлик грюкнув за ним дверима, довго крутив ключ у замку і бурмотів щось собі під ніс.
Гном Джером дрімав біля натопленої грубки, коли у двері .знову постукали. Прийшла вся боброва родина.
— Любий наш сусіде! — хором проказали бобри.— Ми прийшли привітати тебе з днем народження. Прийми від нас подарунок…
Побачивши іменинний пиріг, Гном Джером остовпів.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 18

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Крокодилові сльози”
Хуан Антоніо Лаїглесія
Пер. з іспан. – В. Баранова
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1978р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: