Слон і муравель
Вірші Петра Сороки
Муравель слону кричить:
– Гей, гора! Спинись на мить!
Не толоч оцю траву,
Тут я з дітками живу.
Можеш лиха наробити –
Ніжки дітям віддавити.
Закопилив слон губу
І прогув, як у трубу:
– Ви такі усі малі,
Що не видно із землі.
Я не маю сто очей,
Роздивлятись ще й дітей.
Або трішки підростайте,
Або геть усі тікайте!!!
Джерело:
“Будьте здорові!”
Петро Сорока
Видавництво: ”Підручники і посібники”
2012 р.