Сміливе ластів’я
Вірші Віри Правоторової
Подивись на мене, мамо,
Як з гніздечка полечу.
Я літатиму так само,
Як дорослі – досхочу.
Я лечу-у-у! Дивись, матусю,
Ось внизу нахабний кіт.
Я його вже не боюся,
Щебечу йому: ”Привіт!
Не дотягнешся ніколи,
Бо літати вмію я”.
Над котом роблю три кола,
Я – сміливе ластів’я!
Мамо, глянь, людське дитятко
Тупотить – таке смішне!
Зве матуся ластів’ятком
Це дитя – як ти мене.