Сніжинки

Вірші Ганни Чубач

Ці  сніжинки — як пір’їнки:
Стеляться легенько,
Щоб собою не злякати
Річечку маленьку.
Ці сніжинки — холодинки:
Помежи собою
Ніби слухають, як хвильки
Хлюпотять водою.
Ну, а річечка  маленька
Теж себе шанує:
Щось шепоче там, під льодом,
Бо снігів не чує.
Ці сніжинки — молодчинки:
Дружать між  собою.
Коли сонечко  пригріє,
То стануть  водою.
Будуть вкупі  гомоніти
І пісень співати.
Буде річечка  маленька
Більшою ставати.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Жук малий і волохатий”
Ганна Чубач
Видавництво: “Веселка”
м. Київ, 1991 р.

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: