ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу!Слава Україні!

Сон Герасима

Українські народні казки

Чоловік поставив будинок і положу до нього спати трьох синів. Положив на три кути й чекає, що котрому присниться.
Іванові снилося, що буде з нього швець. Михайлові — що буде кравець. Питає батько наймолодшого:
—А тобі що снилося?
—Няньку, мені не снилося нічого,— говорить Герасим.
—Як то нічого не снилося? Коли снилося тим двом, ТО й тобі щось мусило наснитися!
А хлопець знову:
—Няньку, мені не снилося нічого.
Батько взяв сокиру і хотів відтяти йому голову. А його мамка заплакала:
—Чоловіче, не вбивай дитину. Ліпше понеси його у ліс, та не буде на душі гріха. Там сама звірка його з’їсть.
Чоловік послухав жінку — поніс хлопця до темної хащі і пустив живого. А хлопчина мав так з дев’ять років. Вибрався він з лісу до державної дороги. Сів серед дороги й спочиває. Бачить, їде у колясці цар зі своєю донькою. А дівчина теж мала дев’ять років. Цар об’їздить хлопця на дорозі, а царівна каже:
—Няньку, візьми хлопчика для мене, аби мені не було нудно.

Цар зупинив коней і покликав хлопця:
—Хлопче, скажи ти мені, як тебе зовуть?
—Я називаюся Герасим.
Цар далі питає:
—Чому ти ходиш блудячи по таких глухих краях?
—За те ходжу, бо не сказав нянькові, що мені приснилося, та він мене поніс у густий ліс і пустив, аби мене з’їв ввір.
—А мені розповіси, що тобі приснилося?
Герасим відповів:
—Нянько не такий великий, як ви, а я йому не розповів, та й вам не розповім!
Цар тільки мовив хлопцеві:
—Йди долі з коляски. Не повезу тебе, коли не скажеш, що тобі приснилося.
А дівчина просить:
—Няньку, не жени його з коляски. Не снилося ж йому не знати що!
Цар відвернувся і мовчав. Як приїхали додому, хлопчик красно бавився із царською донькою. Але через три дні прийшло цареві на думку знову запитати:
—Хлопче, скажи, що тобі приснилося. Як не скажеш, накажу відрубати голов#.
—Відтинайте голову, а я не скажу!
А дівчина, царева дочка, не відговорювала хлопця, лише сказала батькові:
—Няньку мій дорогий, не відтинай Герасимові голову, а заклади його у мур: він там умре сам, та не будеш мати за нього гріха.
У царя була одна-єдина дитина, і він її послухав. Закликав мулярів і наказав замурувати хлопця. Але, коли мулярі обкладали Герасима стінами, дівчина попросила:
—Лишіть мені сліпі двері й зробіть місце, аби хлопець міг посидіти й лягти. Щоб у мурі не стояв навіки.
Мулярі послухали царівну і все так зробили, як вона казала.

Дівчина носила Герасимові три рази в день їсти і подавала в оті сліпі двері, що ніхто не бачив. І так вона годувала хлопця одинадцять років.
А в одинадцятім році поганський цар написав листа її батькові: «Коли не вгадаєш, що я запитаю,— починаю з тобою війну!» І прислав красну палицю, котра була зроблена на фабриці, аби угадав: котрий кінець від кореня, а котрий від вершка. А дівчина слухає накази, що написав поганський цар. Приносить Герасимові полуденок у мур та подає йому, а хлопець питає:
—Марїко, що там нового?
Це він раз її спитав ва одинадцять років, відколи був у мурі. Царівна сказала:
—Недобрі новини, бо поганський цар виголосив нянькові війну. Прислав йому палицю, аби вгадав, котрий кінець від вершка, а котрий від кореня. Як не вгадає, то — війна.
А Герасим каже:
—Іди додому та ляж спати. Устанеш — скажи нянькові, що тобі приснилося: най понесе палицю на воду. І котрим кінцем палиця буде з водою, та той від вершка, а другий — від кореня.
Цар так і вробив, як йому порадила дочка. Послав добру відповідь поганому цареві.
Тоді поганин розсердився. Прислав йому трьох коників однакової масті, однаково великі, щоб угадав, котрий із них старший, котрий середущий, а котрий наймолодший.
Цар дуже важурився і розказує дочці, яка на нього біда впала. А дівчина зібралася з полуденком до хлопця. Герасим питає:
—Маріко, що нового?
—Ой, є нове, бо поганин-цар прислав нянькові трьох коней однакової масті, однаково великих і наказав йому вгадати, котрий із них старший, котрий середущий, а котрий наймолодший.
Герасим їй каже:
—Ото мале діло! Іди додому й лягай спати. Вранці скажи нянькові, що тобі приснилося, аби поклав тим коникам їжу в три посудини. В одну — кукурудзу, у другу — овес, а в третю — молоко. До кукурудзи прийде старший, до вівса — середущий, до молока — молодший.
Цар усе те виконав, що казала дівчина. Так і було: до кожної посудини прийшов окремий коник. Цар написав поганинові, котрий старший, котрий середущий і котрий молодший.

Поганин розсердився ще гірше і прислав листа:
«Коли ти такий мудрий, то вистріли зі сходу на захід у той час, коли простягну виделку до тарілки. І вистріли так, аби мені влучив у палець».
Цар дуже зажурився.
—Ой, тепер біда! — каже своїй доньці.
А донька взяла полуденок і прийшла до Герасима.
—Що є, Маріко, нового?
—Велика біда поганин прислав листа, аби нянько вистрілив зі сходу на захід, коли той протягне виделку до тарілки, і щоб влучив йому в палець.
Герасим порадив:
—Іди додому спати, а потім скажи нянькові, що тобі приснилося: ото ніхто не годен зробити, лише хлопець, котрого ви дали замурувати того й того року.
Цар дуже пожалів, що він такого хлопця дав закласти в мура, аби там загинув. Закликав мурннків і наказав їм розібрати мур, аби на порох Герасима не впала ані грудочка.

Сторінки: 1 2

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4 / 5. Оцінили: 10

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Героїко-Фантастичні казки”
Упорядник – І. Березовський
Видавництво: “Дніпро”
1984 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: