Сонечко
Казки Сергія Георгієва
Було жарко, і Їжачок вирішив скупатися. Перебираючи лапками, він виплив на середину повільної лісової річки.
Внизу, під Їжачком, переповзаючи камінці, дном рухалася колюча їжачкова тінь. Дрібні рибки, нічого не боячись, запливали на його тінь.
«Я рибам затуляю сонце! – несподівано зрозумів Їжачок. — «Що, якщо пічкурі, подивившись угору, думатимуть ніби у сонця короткі лапи, гострі сірі голки і м’який животик?!»
Їжачок швидко поплив до берега. Вибравшись із води, він спокійно й неквапливо додумав усе до кінця:
«А тепер, рибки подумають, що високо над ними, у небі плаває великий блискучий жовтий Їжачок…»
Джерело:
“Ёжик-непоседа”
Збірка коротких казок
Сергій Георгієв
Видавництво: “АСТ”