Сонечко на згадку

Пляцковський Михайло Спартакович

Козеня Мармеладик підійшло до курчатка Фью і почало прощатися.

— А куди ти їдеш? — запитало курчатко.

— До бабусі на село. На ціле літо. Дивись, не забувай мене. А цю книжку з картинками я дарую тобі на згадку. Бери! Читатимеш — і час пролетить швидко і непомітно…

— Дякую… — сказало курчатко. — Тільки я не знав, що ти їдеш, і жодного подарунку тобі не приготував. Що ж тобі подарувати, Мармеладику?

Задумався Фью, а потім каже:

— Я дарую тобі на згадку… сонечко…

– Сонечко? — здивувалося козеня.

– Сонечко. Звичайне. Яке у небі світить. Ти подивишся в селі на сонечко – і мене згадаєш!

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 3

Поки немає оцінок...

Джерело:

“ Большая книга сказок, стихов и песенок”

Михайло Пляцковський

Видавництво: “Махаон”, 2018 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: