Сонячний зайчик
Казки та оповідання Василя Чухліба
Сонце піднялося високо над будинками, над верхівками тополь, один його промінь упав на люстерко, що стояло на старому серванті, і тут по стіні застрибав Сонячний Зайчик.
— І скільки можна спати! — промовив він.— Давайте гратися! Бо вже день давно.
— А я і не сплю,— заворушився Білий Ведмедик, що сидів у кріслі.— Я сон додивляюся. Такий цікавий сон приснився. Нібито я пливу на крижині серед моря-океану, а кругом тюлені й моржі…
— Хі! — засміявся Сонячний Зайчик.— А по стіні ти вмієш ходити? Чи по стелі? Ось так, як я!
Білий Ведмедик тільки зітхнув у відповідь.
— А то що за поліно лежить на підвіконні?
— І не поліно! Я — Крокодил. Тільки не африканський і не індійський, а іграшковий,— почувся ображений голос.
— То доганяй мене! — І Сонячний Зайчик виметнувся з кімнати, застрибав по верхівках тополь, по бляшаних дахах сусідніх будинків.
— Хух! Аж стомився! — повернувся він до світлиці й знову вмостився на стіні.— Та я бачу: ви нічого не вмієте!
— Мені б оце Тетянку з дитсадка діждатися. Вона б посадила мене в холодильник, там так прохолодно,— замріяно мовив Білий Ведмедик.
— А мені б у ванні поплавати…— позіхнув на підвіконні Крокодил.
— Воно й видно, що ви — іграшкові звірі. А я — все можу. Ось відпочину трохи і заберуся аж… аж на небо! Не вірите?
Білий Ведмедик тільки стенув плечима, а Крокодил забликав жовто-зеленими очицями.
— Ну так дивіться! — вигукнув Сонячний Зайчик і тут відчув, що його не стає…
Як не вглядалися в небо Білий Ведмедик і Крокодил, та нічого не побачили.
— Дивно! — з жалем шепотів Ведмедик.— Де ж він подівся, цей веселий Зайчик?..
— Та нічого дивного! — здогадався метикуватий Кро-кодил.— Просто Сонце зайшло за хмару. Але ти не хвилюйся. Сонячний Зайчик ще повернеться і знову розважатиме нас. Аби тільки світило Сонце!
Джерело:
“ Сопілкарик із джемелиного”
Василь Чухліб
Видавництво: “Веселка”, м. Київ, 1989 р.
Круте оповідання Сонячний Зайчик .
Я прочитала про сонячнячного зайчика поет Василь
Я прочитала оповідання про сонячний зайчик письменик Василя Чухліба .
В оповіданні розповідалося про сонячного зайчика і сонячного ведмедика і сонячного крокодила.