TOU

Сова-захисник

Бірманські народні казки

Колись потоваришували корова з тигрицею. Якось вони разом пили воду з озерця, і тигриці потрапило в пащу трохи коров’ячої слини. Це здалося тигриці таким смачним, що їй захотілося скуштувати коров’ячого м’яса. Тут вона і повела таку розмову:
– Мила корова! Спала я нещодавно під кущем і побачила уві сні, що їм тебе. Нічого не вдієш: доведеться мені тепер тебе з’їсти, щоб сон справдився.
— Подруго тигрице! – відповіла корова. — Хіба можна через якийсь сон взяти та й з’їсти мене?
— Можна, можна! – відповіла тигриця. — Ось саме зараз я тебе й з’їм!
— Ну що ж, — засмутилася корова. — Якщо ти так вважаєш, то вже нічого робити! Тільки давай спершу сходимо до нашого царя лева — що він скаже. Якщо він визнає, що ти маєш право, — тоді вже їж мене.
Тигриця погодилася, і вони разом пішли до лева.
— О, пане наш лев! — звернулася шанобливо корова. — Ця тигриця одного разу спала під деревом, і їй наснилося, що вона їсть мене твою рабу. Ось вона й вирішила, що її сон повинен збутися і вона повинна мене з’їсти. Розсуди, великий пане, чи має вона право з’їсти мене чи ні.

Лев вислухав корову і виніс таке рішення:
— Якщо тигриці наснилося, що вона їсть корову, значить, вона має повне право з’їсти цю корову і наяву. Нехай буде так!
Корова вислухала це рішення і звернулася до лева:
— Великий пане! Твоя раба зробить усе, як пан накаже. Але зглянься і дозволь спочатку пошукати захисника. Якщо за сім днів я не знайду захисника — нехай ця тигриця з’їсть мене, як ти наказав.
Лев погодився, дав корові сім днів на пошуки захисника.

П’ять днів шукала корова захисника і ніяк не могла знайти. Вже пішов шостий день, а захисника не було. Засмучена корова залізла в чагарник, а там на кущику сиділа сова. Побачила вона корову і питає:
— Друже корова! Що трапилося? Схоже, у тебе якесь лихо?
— Ну, що я тобі розповідатиму про свої біди? Адже ти все одно не зможеш мені нічим допомогти. Краще не втручайся, коли в іншого горе. Лети своєю дорогою!
— Друже корово! У цьому світі і малі можуть стати в нагоді. В одного один розум, а в двох — уже два. Розкажи мені, у чому твоє горе. Можливо, я можу тобі допомогти.
Тоді подумала корова, що, може, і є правда в словах сови. В усякому разі гірше не буде.
І вона почала розповідати: — Ось як було діло, друже сова. Раніше я дружила з тигрицею. Якось тигриця спала під кущем, і наснилося їй, що вона мене їсть. Тоді вона й каже мені: «Якщо я уві сні таке бачила, значить, повинна тебе з’їсти!» Я їй: “Хіба можна тільки через це з’їсти мене?”, А вона каже: “Можна!” Пішли ми з нею на суд до нашого царя лева, і почала я просити нашого володаря розсудити, чи вправі тигриця з’їсти мене, якщо їй уві сні таке наснилося. А лев теж вирішив, що тигриця має таке право. Я тоді попросила сім днів пошукати захисника. Сьогодні вже шостий день пішов, а я так нікого не знайшла. Ось тому я і сумую.
Коли сова вислухала історію корови, вона весело засміялася і сказала:
— Ну, друже корове, якщо тільки в цьому твоє все горе, то можеш не турбуватися! Завтра я з тобою разом піду до царя лева і буду твоїм захисником на суді.

Пообіцяла сова та полетіла. А вранці, коли розвиднілося, корова пішла до царя і повідомила, що має захисника, який ось-ось з’явиться.
Тигриця тим часом уже готувалася з’їсти корову. Але тут раптом звідкись зверху, з’явилася сова і закричала:
– Пане лев! Царю лев! Віддай мені свою дочку за жінку, віддай мені свою дочку!
– Гей ти, совеня! З чого це ти раптом надумав просити за жінку мою дочку?
— Пане лев! Я тут біля твоєї печери задрімав ненадовго, і наснився мені сон, ніби я одружуюсь з твоєю дочкою. А раз так, я й подумав, що тепер маю право просити дозволу.
Ще більше розгнівався лев:
— Та невже через те, що якомусь паршивому совеняті наснився такий сон, я віддам йому свою дочку? Чи мало, що тобі може наснитися!
Щойно лев промовив це, захисник корови сміливо втрутився.
— Пане лев! Тоді якщо в мене немає права взяти за жінку твою дочку, то чи вправі тигриця з’їсти цю корову тільки тому, що їй таке у наснилося? Якщо має рацію тигриця, то і я можу вимагати твою доньку собі за жінку.
Тоді вже лев виніс остаточне рішення:
– Не може тигриця з’їсти корову. Бути корові в живих! А ти, совеня, теж не думай навіть мріяти про мою дочку — не бачити тобі її!
Так завдяки мудрому захиснику корова врятувалась від вірної загибелі

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 26

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Сказки народов Бирмы”
Переклад – В. Касевича
Видавництво: “Наука”
1976 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: