На другий день по від’ізді пана Езоп сидів на полі та стеріг збіжжя перед шкодою, головно перед ненаситними горобцями. Раз-у-раз схоплювався він та покрикував голосно…
І за кожним разом зривалася з фуркотом хмара горобців з лану та відлітала на бік, …
Зміна, яка сталася з Езопом, дивувала всіх. Як це могло статися, що цей гикавий мацапура нараз так плавно й так різко товорить!
А тут іще в додатку враз із вимовою теж і вдача хлопця змінилася. То був він боязкий, несмілий, …
Так Езоп опинився в домі філософа Ксанта.
Зараз на другий день узяв Ксант Езопа до міста, щоб там купити ярини. Городник дуже втішився, що до його крамниці зайшов такий славний і поважний мудрець, як, Ксант.
— Нехай твій невільник бере …
Саме святкували фригійці найбільше в них свято, свято богині плідної природи хліборобства, великої й доброї матері Кибели.
Щорічно святкували спокійні й тихі та трудолюбні фригійці дуже величаво це свято — кожне місто, кожне село, кожна закутина.
Так і цього року!…
Не довго ждали громадяни на прислугу Езопа. Лідійський король, багатир Крез, забажав підбити під свою власть і Фригію. З великими, добре озброєними полками рушив на спокійних та смирних фригійських хліборобів та виноградарів.
Перейшов уже ріку Меандер і йшов без перепони …
Коли став перед Крезом, Крез закликав із здивуванням:
— Як то! І це той небезпечний чоловік?!
А Езоп почав говорити:
— Один чоловік ловив саранчу. Припадком попався йому в руки польовий коник. Чоловік хотів його вбити.
“Що ж я завинив? …
Добре було Езопові в Креза, та він забажав пізнати світ і людей, тому вибрався в подорож по світі. Довго подорожував він, пізнав різні народи й країни, заприязнився з вавилонським королем і з різними визначними мужами.
Та найдовше в часі подорожей …
Кілька літ пробув Езоп у фараона Нектанеба, як милий гість, та вкінці затужив за рідною країною, за Грецією.
Сталася до цього добра нагода. Саме вертав туди Ксеній, вождь наємних гелєнських військ фараона, який теж затужив за вітчизною. На чужині обидва …
Випала напрочуд гарна днина. Південне небо чисте-чистесеньке простягалося величезним наметом над усією Фригією. Хоч то й гаряча пора року, та якось сонце не дуже пече, легкокрилі вітри-зефіри пролітають понад плодючими фригійськими полями, колихають трави й квіти, пливуть хвилями поверх ланів …