Сторож
Оповідання Валентини Осєєвої
В дитячому садочку було багато іграшок. По рейках бігали вагони, в кімнаті гули літаки, в колисках лежали ошатні ляльки. Хлопці бавилися всі разом, і всім було весело. Тільки один хлопчик не бавився. Він склав біля себе цілу купу іграшок і охороняв їх від хлопців.
– Моє! Моє! – кричав він, закриваючи іграшки руками.
Діти не сперечалися – іграшок вистачало на всіх.
– Як ми добре бавимось! Як нам весело! – похвалилися хлопці виховательці.
– А мені нудно! – закричав хлопчик зі свого кутка.
– Чому? – здивувалася вихователька. – У тебе так багато іграшок!
Але хлопчик не міг пояснити, чому йому нудно.
– Та тому, що він не бавиться, а охороняє, – пояснили за нього діти.
Джерело:
“Волшебное слово”
Збірка оповідань
Валентина Осеева
Видавництво: “Самовар”