Свиня
Жили старий із старою. Була в них тільки одна свиня, та й ту годувати не було чим. Щодня свиня ходила до лісу, щоб підкріпитися жолудями.
Так якось вирушила вона добувати собі їжу. Раптом назустріч їй попався вовк і питає:
– Свиня, свиня! Куди ти йдеш?
– Іду я до дубового лісу за жолудями, – відповіла свиня.
– Чи не візьмеш ти і мене з собою, любий друже? Я теж хочу дещо там роздобути, — привітно сказав вовк.
Не вірила свиня у його дружбу. Але що робити? Вирішила вона хитрістю позбутися небезпечного супутника і відповіла:
– Ходімо. Мені веселіше буде! Тільки попереджаю: дорогою ми зустрінемо глибоку яму. Чи зможеш ти перестрибнути?
Засміявся вовк і сказав:
– Це мені легко зробити.
Через деякий час вони наблизилися до ями, дуже глибокої та широкої. Побачив вовк яму і злякався.
– Стрибай ти перша! – Запропонував він свині.
– Якщо я стрибну перша, то під моєю вагою край ями може обвалитися. Боюся, що тоді ти зовсім не зможеш перестрибнути.
Бачить вовк, що треба йому починати, розбігся, стрибнув і впав на дно ями. А свиня обійшла цю яму навколо, зайшла в ліс і досхочу наїлася жолудів. Увечері вона спокійно повернулася додому.
Наступного дня свиня знову вирушила до лісу. Ішла вона, йшла і по дорозі зустріла величезного ведмедя. Побачив клишоногий свиню і пробурчав:
– Чи далеко путь тримаєш?
– Іду в ліс, жолудів поїсти.
– Візьми й мене з собою, – попросив ведмідь. – Я дуже хочу поласувати жолудями.
– З великим задоволенням, – відповіла свиня, – але я боюся, що ти не зумієш перестрибнути через яму, якої нам не уникнути.
– Не турбуйся за мене, – пробурчав ведмідь.
Підійшли вони до ями. Розправив ведмідь незграбні лапи, розбігся, стрибнув і потрапив у саму яму. А свиня обійшла яму стороною – і просто в ліс. Наївшись там досхочу, вона повернулася надвечір додому.
Тим часом господарі вирішили зарізати свиню, м’ясо продати і на отримані гроші купити собі щось із одягу. Вранці старий взяв ножа, спіймав свиню і хотів повалити її на землю. Але свиня вирвалася з рук старого й побігла.
Господарі кинулися наздоганяти її. Добігла свиня до тієї ями, де сиділи вовк та ведмідь, і давай бігати навкруги. Побачив тоді старий несподіваний здобич, зрадів і вбив звірів.
Шкіри та ведмеже м’ясо старий продав. На отримані гроші купив він одяг собі та старій, а для свині – гарного корму.
Джерело:
“Абхазские народные сказки”
Упорядник – К. С. Щакрил
Видавництво: “Наука”
1974 р.