<

Синиця

Байка Леоніда Глібова

Весела байка “Синиця” відомого українського письменника та байкара Леоніда Глібова розповідає про однойменну пташку, що всім вихвалялась, що підпалить море. Ніхто цього не сподівався, з усіх-усюд позбирались люди, щоб подивитися на цю незвичну подію. Чи вдалося синиці підпалити море дізнаєтесь прочитавши байку.

Синиця - байка Леоніда Глібова

Синиця славу розпустила,
Що хоче море запалить,
Що море буцімто згорить,
— Така, бач, є у неї сила.

За вітром слава полетіла
По всіх усюдах і кутках,
По байраках і по садках,
Далеко—аж за синє море…

Усім, хто був на морі, горе!
Ану — до берега тікать,
Мерщій добро своє ховать
Од проклятущої синиці.

Як назліталось тії птиці,
Як назбиралося звірей, людей
Дивитися на чудасію!..

А пересудливі жінки
Побрали ще й ложки,
бо мали ту надію,
Як море стане закипать,

Щоб юшки добре посьорбать,
Якої зроду не сьорбали
(Вони вже, бачте, позвикали
Скрізь по обідах куштувать).

От ждуть вони, стоять,
Усі баньки повитріщали.
«От-от уже почне кипіть,—
Хто-небудь нищечком мовляє,—

Ось цитьте, зараз запалає…»
А море все собі гуляє,
І не кипить, і не горить.
Та що ж Синиця?… Та мовчить!
І запалить не запалила,

А тільки слави наробила
Та з сорому й сховалася кудись.
За сюю капосну дурницю
Полаяли Синицю та й розійшлись.

Яка ж в сій байці, братця, сила?
А та: ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла.

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

2.5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Залишити коментар