Коли Джоелю Харрісу було лише тринадцять років, він був змушений покинути навчання та влаштувався на роботу до Джозефа Тернера, власника плантації та друкарні. Саме на цій плантації Харріс вперше познайомився з негритянським фольклором. Адже за своєю суттю «Казки дядечка Римуса» — це інтерпретація негритянського фольклору, яка зробила Джоеля Харріса всесвітньовідомим.
Дядечко Римус – це старенький негр, який розповідає хлопчикові Джоелю цікаві історії про Братчика Кролика і Братчика Лиса та їх друзів — Братчика Єнота, Братчика Опосума, Братчика Ведмедя, Матінку Корову та інших. Веселі та пізнавальні історії сподобалися не лише хлопчику Джоелю, а й тисячам маленьких читачів по всьому світу, адже «Казки дядечка Римуса» були перекладені на величезну кількість мов
Але ставлення багатьох людей до «Казок дядечка Римуса» досі залишається досить неоднозначне. Деякі люди вважали Харріса звичайним переписувачем історій та казок, а деякі чорношкірі письменники іноді вважали його інтерпретації народних казок спотворенням своєї культури.
Так чи інакше, але Джоель Харріс здійснив величезний внесок в збереження фольклору негритянських народів та локального діалекту південних штатів Америки.
Веселої подорожі по захоплюючому світу казок дядечка Римуса!
Маленький хлопчик пані Саллі знову з нетерпінням чекав наступної оповідки, тож дядечко Римус дбайливо поставив свою лопату на місце і почав розповідь.
Того самого дня, коли Пані Корова дурно ганялася, намагаючись спіймати Братика Кролика, той згадав, що збирався провідати Пані …
– Звістка про пригоду Братика Вовка швидше від блискавки поширилася поміж сусідами, – почав дядечко Римус, почухуючи голову краєчком шила, – тож Братик Лис вирішив облишити кролика в спокої.
Відтоді вони частенько стрічалися, і багато разів лис міг схопити Братика …
– У ті давні часі знайшовся ще один хитрун, який обдурив Братика Кролика, – почав дядечко Римус, за яким майже із побожним захопленням спостерігав маленький хлопчик. – Ти ж пам’ятаєш, що тоді тварини поводилися наче люди. Вони поралися в полі …
– Одного вечора, – розпочав дядечко Римус, всадовивши маленького синочка пані Саллі собі на коліна та погладивши його по голівці, – Братик Опосум та Братик Єнот були задоволені, як ота лисиця, що потрапила до курника.
– Чому, дядечку Римусе? – …
– Настали такі часи, – почав дядечко Римус, збираючи кінчиками пальців крихти тютюнцю та готуючись, як завжди після вечері, насолодитися люлькою, – коли Братик Кролик почувався так вільно й розкуто, що унадився заходити на територію Людини. Дуже скоро Людині набридло, …
– Були часи, – почав дядечко Римус, вдоволено поглядаючи на себе в уламок люстерка, – коли Братик Кролик, Братик Лис, Братик Єнот та й інші тварини поводилися, наче люди. Звісно, вони не казали: «Позич мені свого коня» чи «Підвези мене», …
Один маленький хлопчик щодня приходив до дядечка Римуса послухати цікаві оповідки. А їх, здавалося, дядечко знав (або й вигадував) цілу купу. І були ті казочки про метикуватого Братика Кролика, що понад усе ставив смішки та жарти; капосного Братика Лиса, який …
Після історії про Пані Гуску запала цілковита тиша, лише комарі дзижчали в сутінках.
– Оце і все? – засовався на стільці хлопчик. – А що було з Братиком Лисом? Невже він не здогадався, що то Братик Кролик застеріг Пані Гуску?…
Дядечко Римус вмостився зручніше на стільці й подивився хлопчику просто в очі.
– Учора, – почав він тоном людини-що-розпочинає-неприємну-розмову, – я бачив одного з сусідських розбишак… І той халамидник видирався на чужу грушу ге-е-ен там, за парканом, а тоді мені …
– Ану, капосне, йди сюди, кажу тобі, – заганяв дядечко Римус у загородку маленьке рожевобоке поросятко. А те, весело рохкаючи, гасало по подвір’ю, не розуміючи, що від нього хочуть.
Хлопчик, що саме підійшов, весело засміявся. Дядечко махнув йому:
– Краще …
Злива розійшлося не на жарт, аж у хатині дядечка Римуса закрапало зі стелі. Крап-крап-крап!.. Але господар і його гість на те не зважали: дядечко підставив старого горщика, аби дощ туди стікав, а хлопчик вичікував нову історію.
– Це було саме …
Одного разу хлопчик захворів і дядечко Римус пішов його провідати. Гостинна пані Саллі почастувала старого великим шматком пирога з родзинками.
– Якщо хтось хворіє, – розважливо сказав дядечко Римус, підносячи пиріг до очей та оцінюючи його розміри, – то йому …
Були часи, коли звірі спілкувалися так, наче ніколи й не сварилися. Але що дружніше вони жили, то нудніше ставало Братикові Кролику. Аж врешті йому урвався терпець, бо він тільки те й робив, що сидів сиднем та лежав лежнем. Пішов він …
Після вечері хлопчик спостерігав, як дядечко гострим-гострим ножем нарізає смужки шкіри.
– А можна й мені спробувати?
Та дядечко і чути про це не хотів.
– Ці дітлахи завжди хочуть робити те саме, що й інші. Та й не тільки …
Якось простував Братик Кролик крізь чагарі й пісеньку під носа мугикав, коли над ним промайнула тінь. Подивився він угору, а це канюк кола вимальовує. Братик Кролик ну його дражнити.
Та канюку це до снаги. Літає і літає колами, то більшими, …
Увечері за день до Різдва хлопчик побачив світло в хатині дядечка Римуса і зайшов на гостину.
– Я чув, любий, що вчора спіймали сторічну черепаху біля мокасинського кордону… – оголосив новину господар.
– Ні, дядечку Римусе, – вигукнув хлопчик, – …
Наступного разу, коли хлопчик прибіг до хатини дядечка Римуса, той був сам і лагодив черевики, а під носа наспівував:
– О Кролику, великі очі в тебе.
– Так, Боже мій! Мені такі і треба.
– Кролику, хвіст коротесенький твій!
– …
Одного разу всі рогаті звірі вирішили зібрати нараду й покумекати, як їм захищатися, бо ті звірі, що мають зуби і кігті, на кожному кроці хапають їх. Братик Бик там був, і Братик Цап, і Пані Корова… всіх і не пригадаєш.…
Був час, коли всі звірі жили в одному селищі, по воду ходили до одного джерела і навіть сметану тримали в одному відерці. Поставлять у коморі й ідуть у своїх справах. Та якось неждано-негадано почали дивні речі відбуватися: спочатку хтось понадлизькував …
– Дядечку Римусе, – спитав хлопчик, – а куди Братик Кролик пішов після того, як спіймав Дикого Кота за хвіст?
– Ти мені не повіриш, але…
Вийшов кролик на дорогу, скік-поскік, скік-поскік, як раптом щось гепнулося простісінько йому на голову. …