Знов удома
В селі було чудово. Малий цілими днями грався і майже не згадував про Карлсона. Та як канікули скінчилися і він повернувся до Стокгольма, то, тільки переступивши поріг, зразу спитав:
— Мамо, а ви ні разу не бачили Карлсона?…
Було це дуже-дуже давно, ще за тих часів, коли на нашу Україну злі татари нападали, міста й села грабували, а людей нещасних у полон забирали, на тяжкі муки, у злую неволю.
Жив тоді в одному місті розумний та хоробрий князь …
Жила-була на світі принцеса. Звали її Лісі-Лотта. Волосся в неї було світле, кучеряве, очі блакитні, майже як у всіх принцес. А ще була в неї ціла кімната іграшок. Чого там тільки не було: і чудові маленькі меблі, і іграшкові кухонні …
— Ні, більше мені не витримати, – зовсім, несподівано сказала мама Гуннара та Гунілли перед Новим роком.
– І мені, – підтвердив тато.
Гуннар та Гунілла, лежали в дитячій і усе чули. Вони добре розуміли, що саме більше не можуть …
Про Карлсона, що живе на даху
У місті Стокгольмі, на звичайній собі вулиці, у звичайному собі будинку мешкає звичайна собі родина Свантесонів. Це звичайний собі тато, і звичайна собі мама, і троє звичайних собі дітей — Боссе, Бетан і Малий.…
Жив одного разу король який мав трьох синів. Двоє старших – були лінивими та безтолковими, зате третього, молодшого, на ім’я Красунчик, любили всі (за винятком родичів), кому доводилося хоч раз його побачити. Коли він їхав містом люди кидали свої справи, …
Жив у давнину один Король, у якого не було дітей. Час від часу, він говорив Королеві: «Якби у нас був син!», А Королева відповідала: «Був би у нас син…». Іншого разу він казав: «Якби у нас була дочка!», а Королева …
Жив-був король і була у нього одна єдина дочка, його гордість та любов. Ніжна, добра, красива, сама досконалість, міг би сказати король, якби не одна вада: принцеса ніколи не сміялася. Ніхто і ніщо не могло її розвеселити.
Її батько, король, …
У величезному замку десь у Вуфських горах жив та був один неймовірно багатий маркіз зі своєю маркізою, і мали вони доньку, красуню Марліт. Життя вони мали — просто казкове, на сніданок їм подавали устриць, обідали вони за столом на лев’ячих …
Далеко-далеко на півдні є чудовий край. Високі гори, що поросли лісами, здіймаються там під самісінькі небеса, а серед гір широко розкинулася родюча рівнина. Весело тече по ній, прямуючи на південь, повноводна річка, а з гірських схилів наввипередки збігають невгамовні струмки, …
Жив-був король, і був він не дуже добрий, а, правду кажучи, досить нудний, гидкий, злий, жадібний і похмурий.
Все своє життя він був упертим і зарозумілим, а так як з роками люди зазвичай стають не кращими, а гіршими, то на …
Жила — була маленька дівчинка, яка, ще не навчившись ходити, почала танцювати. Ви навіть не повірите, як гарно вона танцювала!
Вона піднімалася на пальчиках і починала кружляти на своїх крихітних ніжках, немов квіточка, що обвівається вітром. Вона піднімала крихітні ручки …
Багато років тому серед глухого лісу жив лісоруб із двома доньками. Старшу сестру звали Анною. Їй було вісім років, і народилася вона взимку в сутінках, коли земля була засипана снігом і в лісі було холодно і голодно.
Молодшій було лише …
Як Петрик врятував рідну краплю
В одній краплі води жив мікроб. Звали мікроба Петрик. У Петрика були тато і мама. Теж, звісно, мікроби. А ще у Петрика були дідусі та прадідусі, бабусі та прабабусі, дядьки, тітки, брати рідні, брати двоюрідні, …
Удав схилився над травою і щось там розглядав. Мавпа дуже обережно, навшпиньках, підійшла до удава і теж подивилася. У траві щось повзло.
— Повзе? — спитала мавпа пошепки.
— Повзе, — зітхнув удав. – Повзе. Повзе.
— А що це …
Якось мавпа та папуга йшли поряд і весело співали гучну пісню.
— Тссс! — раптом зупинило їхнє слоненя. – Тихіше! Не галасуйте. Удав спить.
— Спить? — вигукнув папуга. – Ой, як недобре! Він спить, а ми співаємо! Це просто …
Удав заповз на пальму. Він обвився довкола стовбура, підняв голову над верхівкою і вдивлявся в далечінь. Він чекав на свою бабусю. Мавпа теж сиділа на пальмі, поруч із удавом, і теж вдивлялася. У ту саму далечінь. Вона теж чекала на …
— Мавпо, — сказав удав, — ми маємо горіх. Кокосовий.
— Це добре, — зраділа мавпа.
— Зараз ми його візьмемо і…
— З’їмо, — підказала мавпа.
— Ні, підкинемо вгору. Що буде?
— Нічого не буде, — зітхнула розчарована …
У траві щось повзло. Мавпа побачила і запитала Удава:
— Хто це повзе?
— Це я повзу! – відповів Удав.
“Щось” було його хвостом.
— А куди ти повзеш? — знову запитала Мавпа.
— Сюди повзу! — відповів Удав.
Він …
Якось удав і папуга гуляли. Раптом папуга зник. Щойно він був і навіть розмовляв з удавом, і раптом його зовсім не стало. Зник.
«Класно в нього це вийшло! — подумав удав. — Раз — і нема. Цікаво, куди він подівся?…