На околиці нашого села, якраз над річкою жила собі вдова Ганна. Чоловік її був добрий і славний козак Шуляк, та загинув у бою з татарами. Зосталася Ганна сама з маленькою дочкою Явдошкою. Тож люди на селі так і звали Ганну …
Найвродливішим парубком у нашому селі був Степан Сорока. Стрункий, чорнявий, чуб кучерявий, на дівчат і молодиць вусом тонким моргає, спокою-сну їх позбавляє.
Сорочка на ньому завжди чистенька, білого полотна, а вишивка аж очі вбирає — все дубові листочки та барвінок. …
А скажу я вам, що найбільше гамору й крику буває тоді, як до Сабадаша приїздить циганський табір. Ото вже розвага, ото вже біда, ото вже морока!
Приїдуть своїми кибитками, стануть за селом на вигоні, шатра свої діряві понапинають, багаття порозпалюють, …
У селі Угловаті, на кутку Дячуківці над ставочком жив чоловік Яків Білоус. І була у нього доця Варочка. От якось зимою Яків захворів, та й помер. Лишилася Варочка сама.
Поки ще у Варочки пшоно було, то вона кулешик варила, а …
Нікому не було так добре, як козакові Сабайдону. І в гулянці, і в бійці завжди перший. А що вже у бою себе показав, то мало хто на всій Січі міг з ним зрівнятися, хіба що Грицько Нетреба, або Семен Перебериборщ, …
Якось узимку, десь перед самим Різдвом, сидів дiд Свирид біля теплої печі, примруживши очі, i задумливо пихкав своєю нерозлучною люлькою.
Надворі було вже темно. Люта хуртовина завивала, наче зграя вовків. Шалений вітер шугав навкруги хати, намагаючись якось прослизнути усередину крізь …
У старого та старої була єдина корова. Вони харчувалися молоком цієї корови. Тому телятам молока не вистачало, і вони вмирали.
Минали роки, старий зі старою зовсім постаріли. А телята, як і раніше, гинуть.
— Ні, так не піде,— каже якось …
Один багач бай приїхав на верблюді до міста. Впоравшись із справами, він зайшов у чайну. Виходить надвір — немає верблюда.
Схопився за голову:
— Ой, бай, що тепер робити?
Кинувся туди, зазирнув сюди, побіг вулицями, усіх розпитує: ніхто не бачив …
Прийшов один чоловік до священника і попросив його:
— О мулла! Помолись і попроси у всемогутнього Аллаха, щоб він послав мені сина.
— А ти маєш жінку?
— Дивне питання ти ставиш, о мулло! Якби в мене були жінка, хіба …
Один чоловік на обіді у свого приятеля так наївся, що, повернувшись додому, впав зі стонгоном на землю. Живіт у нього роздувся, як барабан. Підійшов до нього сусід і питає:
— Що з тобою?
— Ох, і не кажи! Ходив на …
Було чи не було – скоріш за все, що не було! – покликав одного разу падишах Алі Мухамеда й сказав:
– Призначаю тебе начальником.
От! Та, кажуть, мудрість гордує владою. На те вона й мудрість!
Алі Мухамед відповів:
– Володарю, …
Ішов дорогою юнак і побачив двох купців, що сиділи під деревом і перекушували. В одного було три коржики, а в другого п’ять. Побачили вони перехожого й запросили розділити з ним трапезу. Юнак подякував і підсів до них.
Коли вони поїли …
А ще розповідають, що почув падишах про Адам-ханове багатство й призначив його управителем. Нічого дивного. Всі падишахи, призначаючи вельмож, міркують приблизно так:
“Він багатий, і я багатий. Я управитель країни, нехай і він буде управителем хоча б села. Правда, кажуть, …
Жив у селі чоловік на ім’я Алі Мухамед. І був той Алі Мухамед хоч і дуже розумний, але небагатий. Нічого дивного: адже голова, як і рука, набирає силу в роботі. А самі розумієте, скільки треба попрацювати головою, щоб тиждень прожити …
Жив у селі чоловік на ймення Алі Мухамед.
Було чи не було – може, так і було, хто його знає – якось завелися в Алі Мухамеда гроші. П’ятсот афгані!
Але тримати стільки золота в убогій хатині – це майже те …
Прибув звіздар до царського двору. Падишах обсипав його почестями і щодня кликав його до себе:
— Ану, погадай!
Володарі завжди з занепокоєнням дивляться в майбутнє: їдять вони жирно, сплять м’яко – одним словом, є що втрачати.
Але одного разу падишах …
Зібрався Кутуб-хан пообідати.
Відомо: хто любить гроші, той любить лише гроші. Тому наказав багатіїв своєму слузі:
— Неси на стіл обід, а потім зачини ворота і скажи всім, що мене немає вдома. Не люблю гостей!
Почув ці слова син Кутуб-хана. …
А ще розповідають, що одного разу багатій Кутуб-хан, проходячи по двору, упустив монету в одну копійку. Пролітала повз ворона підхопила монетку і забрала у своє гніздо — ворони, як відомо, дуже люблять усе, що блищить. Ми, люди, їх розуміємо, правда?…
Було чи не було, розбалакалися якось горобець та курка. Горобець сидів на кам’яній огорожі, а курка ходила внизу.
— Послухай, тобі не набридло все ходити та клювати? — спитав горобець. — Ти ж вже і літати розучилася.
– Неправда! – …
Було чи не було, зібралися якось шакали на раду.
Один з них, найсивіший, найоблізліший і наймудріший, сказав таку промову:
– Брати шакали! Досі кожен з нас думав тільки сам за себе і лише про себе. А давайте виберемо лідера, який, …