Ішла Оленка лісом. Легко ступала вона по торішньому м’якому листі, придивлялася:шукала грибочків. Аж от бачить — листочок настовбурчився. Заглянула Оленка під нього, а там — грибочок. Та такий маленький, що ледве його видно.
«Дай,— думає Оленка,— зачекаю, доки він підросте. …
Паперовий літачок лежав на столі і тяжко зітхав. Ще 6 пак! Минуло уже півдня звідтоді, як його склали із аркушика шкільного зошита, а він досі ще не літав. Хоча б вітерець залетів до кімнати і покружляв його! Та де той …
Скік-брик, брик-скік! — вискочило телятко на лужок. Туди ніжками — хвиць, сюди ріжками — хить: кого б оце буцнути під бік? Розігналось та в тополю лобом — гуп! Еге, боляче! Підскочило та ратичкою по будякові — гоп! Ой-ой, як він …
Повзла Мурашка поміж трави. Може, з дому, а може, й додому — ніхто того не знав. Повзе — то хай собі повзе, яке кому діло до маленької Мурашки.
А вона дивиться собі під ніжки: гляди, щось удасться знайти та з …
Вечоріє. День відходить.
Сонно дихають поля.
Тихі зорі, повні води —
це, дитя, твоя земля!
За рікою пахнуть трави.
Стука дятел по корі.
У шибках цвітуть заграви
надвечірньої зорі.
Дома затишно і чисто.
Чайник пісеньку співа,
золотисту, голосисту.
Та біда …
Знаєш, в нашім місті є
новорічне ательє.
В ньому шиють сови
заметіль шовкову.
Тут фарбують палітурки,
І прикраси, і свічки,
а сніжинкам і снігуркам
тут золотять каблучки.
Йшов по місту Кіт-Воркіт –
чорний, чорний, чорний.
Зазирнув куди не слід,
ще …
Жив колись в одній із чудових країн сходу справедливий та мудрий цар. І було в нього троє синів.
Пройшов час, цар постарів і вирішив передати своє царство тому з синів, хто виявиться найпридатнішим для цієї нелегкої справи.
Покликав він синів …
Було колись місто, що звалося Нукім. Назва нам відома, а от де воно знаходилося – цього ніхто не знає.
У Нукімі було страх як холодно – за рік дві зими і лише одне літо.
І от якось вийшли люди на …
Почалося це тоді, коли висока тополя, що росте край дороги і бачить далеко-далеко навкруги, була маленькою, тоненькою тополинкою. Значить, це було дуже багато років, тому!
Але й тоді, як і тепер, щороку раптом сніг робився водою, і вона швидкими струмками …
Ото наша мама! — сказали старші сестри і показали Медунці матір-бджолу.
— І моя? — спитала Медунка.
— Звичайно! — засміялись сестри. Вона наказала нам бути з тобою.
Смішна Медунка! Вона тільки-но народилась —— вилізла з свого воскового ліжечка-кімнатки і …
Сьогодні, коли хочете, я розповім вам про ведмежатко. Воно народилось взимку і доводилося внуком старому Михайлові. Кожній матері свої діти найкращі, а це ж було викапаним батьком: і волохате, і незграбне, тільки очі ще невідомо які були, бо перші дні …
Xвильки ніяк не могли зупинитися на місці. Вони лежали довго під чорною важкою землею і раптом, ніби їх щось штовхнуло, вибігли маленькими краплинками, вузьким дзюркотливим струмочком на світ. А назустріч їм ще струмок і ще — і побігло їх багато-багато.…
У зграйці маленьких рибок вона була найвеселішою і наймоторнішою.
— Не запливай далеко,— казала мама,— там часто гуляє стара зубаста щука, вона з’їсть тебе!
Рибка мотала хвостиком і відповідала:
-— А я від зубастої щуки втечу!
— Не підпливай до …
— Дивіться ж, діти,— казала стара зайчиха,— будьте обережні: для нас настають небезпечні часи.
Зайчата сиділи тихо і навіть вухами не ворушили, тільки сірому зайчикові з чорною плямочкою на носі вже набридло слухати розумні промови старої зайчихи.
А ця зайчиха …
— Посуньтеся, сестрички,— сказала молоденька сосонка і розправила свої віти.
Вона сказала це ласкаво й привітно, їй було приємно, що кожної весни на ній виростають світло-зелені молоді пагінці, ніби свічечок хтось понаставляв. Але сестри-сосни, що росли навколо, незадоволено забурмотіли:…
Це зовсім не казка. Я просто знаю, про що співали клопітливі синички, шелестіла яблунька своїм листям, віяв вітер, та вуркотів смугастий кіт з оксамитовими лапами, і пищала гострозуба миша.
Ну, а що робили діти, вони мені самі розповіли…
А я …
Він був такий маленький і непомітний в сухому листі, куди його скинув вітер. Ніхто, звичайно, і подумати не міг, що саме йому доведеться стільки пережити.
Навіть білці, яка стрибала, наче літала, з гілки на гілку, з ялини на сосну, з …
Кошеня Cплет посміхалося, сидячи у шкільному автобусі.
Сьогодні кошенята всім класом вирушили на екскурсію на фабрику морозива!
— Я можу з’їсти чотири морозива за день! – Сказав Cплет.
— А я п’ятнадцять морозив за день! – сказав котик Пряник.
— …
На вулиці випав перший сніг.
Зраділи санчата на четвертому поверсі висотного будинку, відв’язалися од балкона і стрибнули на сніг. І снігу повно, і гора гарна, а санчатам не катається.
Прибіг хлопчик. Побачив свої санчата на снігу. Зрадів. На гору витягнув. …
Задумав син жити на своєму хлібі.
— Не хочу,— сказав батькові-хліборобу,— йти твоєю стежкою. Для мене в житті інша дорога вготована.
— Дивися, синку! Я тебе не силую…— гірко мовив батько. Що маєш робити, коли в єдиного сина душа до …