Шарудить під ногами листячко в садку: ш-ш-ш. .
Вітер наче звеселився, що так багато йому роботи, зриває останні листочки з дерев, не жаліє, покриває ними стежки в садку, крутить ними у повітрі — і, здається, крутиться листячко у таночку, у …
Прийшов золотоволосий Жовтень і скликав дерева на збори. Зійшлися берези, осоки, вільхи, берести, в’язи, липи, буків гладкокорих багато, прийшла модрина, прийшов наостанку і дуб кострубатий. А Жовтень каже:
— Зима надходить. Пташки відлетіли у вирій, тварини приготовили собі затишні криївки, …
Це було давно. Тоді на нашій землі птахи ще не вміли співати, а лише кричали і розмовляли людською мовою. Тільки один ворон думав, що він уміє співати.
Кричав: “Кар! Кар! Кар!” — і всім казав, що так співати його навчили …
Жила одного разу дівчина. Була вона така маленька, що могла легко сховатись за купину, за карликову берізку. Тому прозвали її Линзермя.
Сиділа якось Линзермя одна в чумі і шила. Раптом у чумі стало темно.
“Хто це сів біля комина і …
У одному селі жили мати та дочка. Їхні сусіди з ранку до пізнього вечора працюють у полі, а вони або рукоділлям займаються або зовсім нічого не роблять, а лежать собі десь у холодці, ляси точать.
Настав час жнив. Мати каже …
Було це давним-давно, у незапам’ятні часи.
Якось одного року дуже рано настала осінь. Ще й листя з дерев не осипалося, а вже прийшли сильні морози. Птахи почали збиратися у зграї та поквапилися у теплі країни. Змії, ящірки, всякі лісові звірятка, …
Довгим-довгим днем їздить Сонце у берестяних санчатах по синьому небу – оглядає свої землі. Вранці його Ведмідь везе, опівдні – Олень, під вечір – Олениха. Багато, дуже багато справ у Сонця: треба дати життя всьому, що має народитися, треба ростити …
Весна. Хоч вночi ще мороз господарюе навколо, але зранку виходить сонечко i прогрiвае землю, а вдень так грiе на снiг, який покрив дахи будинкiв, що вiн починае стiкати вниз. Краплi снiговоi води бажають стекти на землю, але мороз хапае iх …
Довго лежало зернятко в землi. Може тiльки з осенi до весни. Але йому казалося, що занадто довго, бо не знало що є рiк i пори року: весна, лiто, осiнь та зима. Але одного разу зернятко вiдчуло, що земля стала теплою. …
Прийшла весна. Сонце землю зігріло, зламало на річці лід. Дзвенять крижини, нагромаджуються одна на одну, пливуть вниз по річці.
Почула мишка шум, вискочила на пагорб, закричала:
— Льоде, льоде, подалі від берега пливи! Там моє житло! Дивись не зруйнуй його!…
В одній мисливській лисячій родині було маленьке лисеня. В нього було ще двоє братиків і дві сестрички. Всі вони були такі руденькі, з пухнастими хвостиками. Усі дзвінко дзявкали.
Жила ця родина в теплій, сухій норі біля підніжжя високої гори. За …
Жила маленька Краплинка у великому озері серед безлічі маленьких краплин. Новий день був схожий на попередній і все відбувалось як завжди. Маленька Краплинка мріяла побачити світ, тому за порадою поплила до найстаршої краплини в озері.
— Вельмишановна Краплина, ви найстарша …
У віддалені часи на самому березі моря поселилося стадо величезних звірів. Управляв ним ватажок – старий і грізний ведмідь. Одного разу повернулися ведмеді з набігу і виявили на березі уламки корабля.
Серед них лежав згорток. Старий ватажок розгорнув його і …
І тоді Сокіл-Род мовив до Білобога й Перуна:
«Негоже нам, богам, залишати дітей своїх напризволяще, мусимо допомогти їм».
І зніc Творець Золотий Жолудь і Золоте Зернятко. І повелів Білобогові посадити їх на Землі й полити Живою Водою.
І зробив так …
Син великого Сварога, славетний Дажбог-Сонце, після батька довгі роки владарював над богами, надлюдьми і над усім світом. Він був родоначальником русів-українців, першим їхнім князем і незмінним покровителем. Цілі покоління українців гордо іменували себе «Дажбожими внуками»…
Дажбог мав мужнє, широке, схоже …
У давнину жили в одному селі двоє братів: один – багатий, другий – бідний. Старший брат жив у великому будинку, і добра у нього було видимо-невидимо. А молодший брат із дружиною та дітьми тулився у маленькій хатинці. Односельці не любили …
Раніше гора Араят височіла біля селища Кандаба, а не там, де вона тепер. Вже тоді це була гарна гора, що поросла густим лісом. Люди жили біля її підніжжя, в тіні дерев, які росли її схилах. Іноді вони бачили Каргона, покровителя …
У давнину на вершині гори, що височіє над долиною річки Танудан, стояло могутнє дерево нарра. Юнаки та дівчата часто відпочивали під ним, коли йшли працювати на свої поля у горах чи поверталися додому. У долині тоді мешкала прекрасна дівчина, дочка …
Чому наше синє-синє море назвали Чорним?.. Чорне море.
Причину цього добре знають моряки. Пливуть вони по синьому морю, море тихе, спокійне, невисокі хвилі котяться одна за одною, дельфіни грають у воді, і ніщо не віщує біди. І раптом синє море …
В Отузькій долині Криму є повір’я: того року, коли восени дозріває щедрий врожай кизилу, бути холодній зимі. Старі люди пояснюють, чому це так. У дуже давні часи, коли Аллах, створивши світ, закінчив свою роботу, на землі настала весна, на деревах …