Мудра черепаха, тітонька свині Бемі, якось пішла, щоб роздобути роги для всіх тварин.
Повернулась черепаха додому, і рано-вранці у дворі у неї загримів барабан.
Потягнулися до черепахи звірі, ніхто не залишився вдома. Від малого до великого, від крихітної мишки до …
Cвиня та шуліка були друзями. І свиня трошки заздрила шуліці, його великим гарним крилам і раз у раз просила, щоб він і їй дістав десь такі ж.
Нарешті шуліка погодилася виконати бажання своєї подруги. Вона роздобула пір’я якогось птаха, зробила …
Жили колись на світі коні, а ослів і близько не було. Але серед коней виявився один на диво забудькуватий кінь. Якось прийшов він до Бога і каже:
– Боже! Будьте ласкаві, скажіть, як мене звати?
Подивився на нього бог і …
Якось бог Ньям’е послав на землю гінців, щоб вони покликали до нього всіх, хто живе на ній людей і тварин.
Коли всі зібралися, Ньям’е оголосив:
— Нехай кожен із вас скаже, що він хотів би мати на землі. Я це …
Жили колись дві кішки, дві подружки. Були вони нерозлучні, скрізь ходили разом і постійно ластилися одна до одної.
Якось уночі, зголоднівши, вони застрибнули через вікно на кухню до одного багатія і побачили на столі м’ясо. Подружки аж замуркотіли від утіхи, …
У давні часи усі звірі дражнили жабу через те, що в неї немає хвоста:
– Гей, ти, безхвоста! – кричали їй услід.
Жаба ладна була віддати усе на світі, тільки б у неї був хвіст, як у інших звірів.
– …
Були колись такі часи, коли мавпа приятелювала із жабою. От якось запросила вона жабу в гості:
– Приходь увечері до мене, разом повечеряємо.
Прийшла увечері жаба до мавпи, а та ласкаво запрошує гостю:
– Заходь, заходь, жабо. Я тебе почастую …
Давним-давно існує савана – безмежний степ, де трава вища за людину і лише зрідка трапляються дерева і кущі.
У савані живуть звірі та птахи, яких можна зустріти лише там і більше ніде. Багато звірів і багато птахів.
Але ось прийшла …
Жило колись слоненя. І було воно дуже незадоволено тим, що народилося слоненям.
– Ти виростеш, станеш великим та сильним слоном, усі звірі будуть тебе поважати, – утішала слоненя мама.
– Подивись, який сильний твій батько! Бачиш, як легко він ламає …
Надумав якось Кролик посіяти просо. Та от біда: земля тверда, копати важко, а лапки у кроликів для такої роботи зовсім не годяться.
«Як би так приловчитися, – міркував Кролик, – щоб і себе не втомити, і просом поласувати? А чи …
Був колись в одному селі бідняк Мацек, чоловік хоч і добрий, але не так, щоб дуже розумний.
Пішов він якось уранці до лісу по дрова. Збирає сушняк, обламує трухлі гілки та сучки, складає на купу, коли чує – хтось віддалік …
В одному дворі був великий пес. Якось уранці приходить до нього вовк і грізно каже:
– Я тебе з’їм.
А пес проситься:
– Мій любий, не їж мене, я тобі чоботи справлю.
– Ану справ.
– Добре; тільки щоб ти …
Якось бігла лисиця по степу і провалилася лапкою в ховрашину нору. Смикала, смикала лапу, але вивільнитися так і не змогла. Ховрашок у норі побачив лисячу лапу і почав її лоскотати. Стала лисиця реготати на всю округу. І тут до неї …
Жили в одному місті троє друзів.
Лев, який писав вірші та вважав себе найкращим поетом. А з цим, як ви розумієте, не можна було нехтувати.
Тигр, який усім привітно посміхався, вибачте, усміхався і тому мав славу наймилішої істоти на світі.…
Тато почув з двору голос Барбари.
«Знову, мабуть, розбила коліно», — подумав тато і вийшов на балкон.
Барбара стояла в пісочниці і тупала ногами, мов маленький слоник. Перш ніж тато встиг запитати її про коліно, Барбара вже тупала по сходах.…
Кит – це велика тварина, яка плаває у величезному морі. Він може бути таким великим, як маленький будинок. Або, як велика квартира. Загалом, кити досить великі, цим вони й славляться.
Один кит, на ім’я Біллі, жив у Північному морі, і …
Жила на світі сім’я: Крокодил, його жінка Крокодилиця та маленький Крокодокодил – їхній син. І ось цей маленький Крокодокодил нікого не хотів слухатися.
Якось Крокодил так розсердився на свого маленького сина, що відніс його до лісу на поживу диким звірам. …
На горищі, у кутку валявся старий черевик. А в черевику жило мишеня. Звичайнісіньке мишеня з чорним блискучим носом та з довгим хвостом, схожим на шнурок від черевика.
Вранці на горище заглядало сонце, і його вузькі запорошені промінчики проскакували крізь дірки …
Колись у мавп не було хвостів. Ну, не можна сказати, щоб зовсім не було. Тільки замість хвостів росли у них парасольки. Строкаті, блискучі. До того ж вони розкривалися й закривалися.
Коли йшов дощ, усі звірі мокли, а мавпи розкривали свої …
Був теплий сонячний ранок. Принцеса вийшла прогулятися до саду та послухати пташині пісні. Вона повільно проходила поміж кущів троянд доки не побачила маленьке жабеня. Воно жалісно квакало. Якщо б принцеса розуміла цю мову, вона б почула, що сюди він потрапив …