
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий цвіт.…
Коник
Трав’яний коник
такий молодесенький —
іще тільки
трав’яне лошатко!
Сільська школа
Діти у сільській школі,
занесеній снігом,
сидять у затишному класі —
поховалися, як «у» в «ю».
Після дощу
— Де подівся дощ ,
як він перестав іти? —…
…Дивлюся — аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає;
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють;
Сади рясні похилились;
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
уривок з …
…У кухара
Валерика
Розварились
Вареники.
Розварились
Вареники…
Варениці
В Валерика!
На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.
1885…
— Слухай, песику малий,
білосніжна спинка,
чом у тебе хвіст — рудий,
спинка ж —
як пір’їнка?
Пес у відповідь:
Г ав-гав!
Я на річці засмагав:
сам під кущиком лежав,
хвіст
на сонечку тримав!…
Прослухав Півень Солов’я
Й прорік хвалу велику:
— Хороша пісня і твоя,
Та все ж не «ку-ку-рі-ку».…
Пацюкуйте, пацюки,
поки пацюкується.
Бурундукуйте, бурундуки,
поки бурундукується.
А ми собі, опосуми, поопосумуємо —
Повисимо на хвостиках,
нишком
посумуємо……
Був день народження колись
У Равлика Прудкого,
Гостей таких, як там зійшлись,
Не бачили ні в кого.
Спішив до нього сват і брат,
І друг його найкращий:
Короткоп’ятий Довгоп’ят,
Лінивець Роботящий,
Ще й плентався позаду всіх
Баранорогий Козеріг.
Велика Панда …
Коли скажете, ніби з єнотом
Куштували ви чай з бергамотом,
Всі, звичайно ж, повірять вам.
І як скажете, наче зі слоником
Чай пили ви з китайським лимонником,
Всі так само повірять вам.
І як скажете, мовби з пінгвіном
Частувались чайком …
Пелікан у воді —
глип-гли́пи.
Чи не бачили ви
риб-ри́би?
Гачкуватим дзьоби́щем —
хрип-хри́пи.
Широчезним крили́щем —
рип-ри́пи.
У воді пелікан —
хлюп-хлюпа.
Уся риба на дно —
Гуп-гупа.…
Черепаха-мама,
черепаха-тато
бідкаються
: де ж це
черепашенята?
І гукають:
Че-че!
І гукають:
Ше-Ше!
І гукають:
Та-Та!
Черепашенята!
Черепаха-мама,
черепаха-тато
втішилися: ось де
черепашенята!
Ось
і Че-че!
Ось
і Ше-ше!
Ось
і Та-та!
Черепашенята!
Черепаха-мама,
черепаха-тато,
Де ж були, питають,…
Вибіг місяць з-за діброви,
погубив на вітрі брови,
заховав за спину руки,
ходить лисий, без перуки.
Смуток зорям невимовний:
ой, який тепер він повний!
А як був молодиком,
був худесеньким серпком.…
Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна,
на хустину …
Бiля яру, бiля стежки
Одягла верба сережки.
Головою хилитала,
Потихесеньку питала:
— Де ота бiленька хатка,
Що гарнесенькi дiвчатка?
Хай би вибiгли до стежки.
Подарую ïм сережки.…
Було це вранцi. Я ще трохи спав.
На землю скочив босими ногами,
Як привiтався перший пароплав
Далеко десь з Днiпром i з берегами.
— Ту-ту! Ту-ту! — вiн подих перевiв
I знов: — Ту-ту! — гукав менi щосили.
— Ту-ту! …
Дощ полив, і день такий полив’яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви і порожній шлях…
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.…
Ворони каркали у кронах.
Світило сонце з висоти.
Бруньки мовчали при воронах,
що завтра хочуть розцвісти!…
Переярками та узлісками,
по розлитій з весни воді,
гуси плавають між берізками,
білі-білі, як лебеді.
Ані шелесту, ані бризочки,
ні далекого шуму коліс.
Лиш гусей лебедина низочка
огинає струни беріз.…
Тече вода з-під явора яром на долину.
Пишається над водою червона калина.
Пишається калинонька, явір молодіє,
а кругом їх верболози й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю та попід горою.
Хлюпощуться качаточка поміж осокою.
А качечка випливає з качуром за …
Хлоп’я у полі стежкою прошкує.
Метелик білий в маки залетів.
Чорненький котик в снопиках мишкує,
вони такі під сонцем золоті!
Він ловить шурхіт, шелест, шарудіння,
хапає снопик лапками двома.
А миша знає слово чародійне,
і він її ніколи не спійма.…
Піднімає джміль фіранку.
Каже: — Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, почувалось?
Чи дощу не почувалось?
Виглядає бджілка з хатки:
— У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок — як намет.
Тільки дощ — як кулемет.…
Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори,
Що шпакiвню вiтер чорногривий
Перекинув денцем догори.
Борсаються бiднi шпаченята,
Як його зарадити бiдi?
Клiпають iз пiтьми оченятами:
— Випадемо, татку, що тодi?
Ще якби ïм день чи пiвтораднi,
Ще …
Вночі за вовчими ярами
зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна:
«Чекайте квітами Весна».…
Осінній сад ще яблучка глядить,
листочок-два гойдає на гілляках.
І цілу ніч щось тихо шарудить,
і чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь…
А у світанків очі променисті.
То білий кінь, то білий-білий кінь
шукає літо у сухому …
Полишила перепілонька свої дрібні діти,
А сама пішла в пшениченьку сидіти.
— Ой не літай же, перепілонько,
поночі, поночі,
Бо вибереш собі на тернечко очі.
— Ой як же мені поночі не літати,
Дрібні діточки, чим їх годувати?
— Ой …
Котик мружиться
на сонечко… (Мур! Мур!)
Чеше вушко, миє ніс…
Виглядає у віконечко,
Де горобчик хлібчик їсть…
(Цвінь-цвірінь!)
Котик проситься на вулицю,
Де травичка і пісок…
(Няв! Няв!)
До ноги матусі тулиться
На собачий голосок…
(Гав! Гав!)…
Дарує ласку,
ясну усмішку.
А на ніч — казку,
іще й потішку.
До себе кличе
м’яка подуся
І сон у вічі
впуска матуся.…
Вечір сонечку на прузі,
соловей калині в лузі,
поле — колосочкам,
матінка — синочкам,
лялька — ляльці,
казці — гном —
всі бажають перед сном:
на добраніч!
На добраніч!…
Ось послухай, завірюхо,
не лютуй, не злись, не вий!
Хай зайча, укрившись вухом,
сон побачить морквяний.
Хай зайча у морквяному
уві сні забуде страх.
Завірюхо, йди додому,
поки ще видніє шлях!
А я тихо колискову
про ялиночку святкову
заспіваю діткам …
— Ходи, сонко, по долині,
Дай-но сну моїй дитині.
Сонко в хату тихо йде,
Сон солодкий він веде.
—Іди, сонку, в колисоньку,
Приспи мою дитиноньку.…
Тихий сон по горах ходить,
За рученьку щастя водить.
У лісах запала тиша,
Сон малі квітки колише.
Спіть, мої дзвіночки сині,
Дикі рожі в полонині!
Не шуміть, ліси зелені,
Спати йдіть, вітри студені!
Хай квіточки сплять здорові,
Хай їм сняться …
А-а, а-а, а-а, а-а!
Ходить зайчик по капусті
Носить ляльку в білій хустці,
Катя зайчика догнала,
Собі лялечку забрала.…
Мати сина годувала,
У колисці колисала.
Ходить вітер лісом,
Ходить сонце колесом,
А у лісі, в темнім гаї
Звірина гуляє.
Зайчик сірий ізлякався,
За деревце заховався.
А ведмедик питає:
— Чом дитя не засинає?
Сонце вже за лісом,
Походжає колесом.…
Ходить курка пішки,
Дзьобає горішки,
Позбивала ніжки.
Тута, курко, не ходи,
І дзьобика не труди,
І малечу не буди!…
Коте сірий, коте білий,
Коте волохатий,
Та ходи до хати
Дитиноньку колихати.
Дамо тобі хлібця,
Бо так вже годиться.
Дамо тобі сала,
Щоб дитина спала.
Будем бити по лапках,
Щоб не ходив по лавках,
Щоб не скидав кружечків,
Щоб не …
Ой ну, люлі, люлі, гойдаша!
І кобилу, і лоша.
Ми кобилу продамо,
Лоша будем годувать,
По ярмарку поїжджать
І бублики купувать,
І дитину годувать.…
А-а, а-а, коточок,
Заховався у куточок,
Піймав собі мишку
Та з’їв у затишку.
Котику сіренький,
Котику біленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти,
А-а, а-а, котино,
Засни, мала дитино,
Ой на кота воркота,
На дитину дрімота,
Коток …
Гойда, гойда, колишу тя,
Доки не спиш, не залишу тя;
Сама піду за вівцями,
Вівці будуть травку пасти,
А я буду кужіль прясти,
Тебе, рибко, колисати.…
Скажу вам, діти, казку:
Приніс зайчик дров
в’язку,
Поколов їх дрібненько,
Зварив кашу хутенько.
Кашка була солоденька,
Моя казка коротенька.
Люлі, люлі, донечко,
Скоро зайде сонечко.
Зроблю тобі колисочку
Та й повішу на дубочку.
Сонце зійде, обігріє,
Листок впаде та …
Ой повішу колисочку
На вербу-вербусю,
Ой спи, ой спи, дитинонько,
Доки не вернуся.
Колишеться колисонька
Новая, новая.
Спи в колисці, дитинонько,
Малая, малая.
Колишеться колисонька,
Новенька, новенька.
Спи в колисці, дитинонько,
Маленька, маленька.…
Ой спи, дитя, без сповиття
Поки мати з поля прийде.
Та принесе три квіточки.
Одна квітка дрімливая,
Друга буде сонливая,
Третя буде щасливая.
Ой, щоб спало, щастя мало
Та щоб росло, не боліло,
На серденько не скорбіло.
Ой рісточки у …