TOU

Веселі та смішні вірші — сторінка 6

Ходить гарбуз по городу

Ходить гарбуз по городу
Питається свого роду:
– Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?

Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
– Іще живі, ще здорові…

Читати вірш повністю...
Жук
Ян Бжехва

В дім корівці божій  жук
Стукотів раз: тук,тук,тук!
Зацікавило панянку:
“Що тут жук шукає зранку?”

Жук став коником стрибати,
Капелюх свій зняв крислатий,
Каже: “Ой, корівко божа,
Ти на сонечко так схожа,

Поведу тебе в долину,
Стань мені там за

Читати вірш повністю...
Ледар
Ян Бжехва

Ходить ледар, байди б’є.
— В мене,— каже,— діло є!
Та й чому це я ледащо?
Придивіться, люди, краще!

Хто пролежав цілий ранок?
Хто опівдні з’їв сніданок?
Хто з вікна плював на стіну?
Хто собі почухав спину?
Хто в дворі …

Читати вірш повністю...
Жаба
Ян Бжехва

Якось жаба
Та й заслабла.
Тож, до лікаря побігла,
Стогне:«Мабуть захворіла»!

Окуляри той поправив,
Бо старим був, хоч і бравим,
Й каже, як оглянув хвору,
З пальцем, піднятим угору:

«Пані пітніє, потому,
Хай пані не спить на сирому,
Хай пані …

Читати вірш повністю...
Тюлень
Ян Бжехва

Отака в тюленя втрата! —
Шубу міль побила клята.
Йде він з дому повен суму:
— Дай поскаржусь опосуму!

І питає тихо-любо:
— В тебе є торішня шуба?
Той говорить:
— Друже, досить!
Кожен власну одіж носить!

Знов тюлень прохає:…

Читати вірш повністю...
Олівець-малювець
Н. Забіла

Взяла Яся олівець,
Олівець-малювець.
Сіла Яся на стілець,
Розгорнула папірець,

Треба тут намалювати
Отаку здорову хату,
віка, дах, димар на нім,
з димаря – великий дім.

Ось травичка, ось доріжка…
Ось дитинка – ручки, ніжки,
носик, ротик, голова,
і волосся, …

Читати вірш повністю...
Річка річка синя 
Олеся Мамчич

Річка річка синя

сонце в ній як диня

плаває туди-сюди

хвильки робить із води

а у диню оси

заховали осінь

дині хочеться мені

але хвильки крижані…

Читати вірш повністю...
Їхав віз через ліс
Олеся Мамчич

Їхав віз через ліс,

а на возі сто валіз.

А у кожній із валіз —

павучок діру прогриз.

А у кожній із дірок —

смачно схований сирок,

в сто вузлів, замків, гачків

від усяких павучків.…

Читати вірш повністю...
Як вродило просо
А. М'ястківський

Скопав кріт
Край воріт
Невеличку грядку.
А курчатко
Ту грядку
Засівало просом,
Скородило носом.
Як пололо грядку
Курчатко,
Були в нього лапки
За сапки.
Як вродило просо-волосо,
Курча його носить та й носить:
— Оце — тітці зозулястій,
Це — …

Читати вірш повністю...
Веселі музики
А. М'ястківський

Він сів собі на гілці,
Так гарно, до ладу
На дзьобику-сопілці
Заграв:
Ду-ду, ду-ду!

Як будете проходити
У лісі чи в саду,
Почуйте пісню одуда:
Ду-ду, ду-ду, ду-ду!

І коники-стрибунчики,
Хоча вони й малі,
Взяли зелені скрипочки:
Тілі-тілі-тілі!

Тілі-тілі про …

Читати вірш повністю...
Про кита

ЧАЙКИ
Чап-чап, чайки в воді.

Чап-чап, лапки руді.

Чап-чап, білі човни.

Чап-чап, тихі вони.

Чап-чап, йду я сама.

Чап-чап – чайок нема.

ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ
Хить-хить –

повітряний змій летить.

Виль-виль –

хвіст торкається хвиль.

Блим-блим –

і я полечу за …

Читати вірш повністю...
Електромобіль
Олеся Мамчич

Електромобіль по лісу
віз Алісу і валізу.
Каже він:
— По стежці лізу,
не пихчу,
везу валізу,
то угору,
то донизу,
то поблизу,
то по хмизу,

крізь сучки, калюжі й мох —
я працюю за сімох!

А всередині салону
віз …

Читати вірш повністю...
Про Реву
Олеся Мамчич

Тут повно ревучих дитинок
і зовсім немає хустинок.
Ревучим на всі голоси
немає чим втерти носи!

Тож тато біжить в супермаркет мерщій,
купує хустинки для носиків, щік,
для вух замазурячих,
пузів брудних,
щоб РЕВА в хустинки сховався — і зник.

Читати вірш повністю...
Як правильно ревіти
Олеся Мамчич

Знають усі діти,
як потрібно ревіти.

Наприклад, шукаєш тата,
який щойно сів читати,
і кажеш стонадцять разів:
«Ох, я б цукерочку з’їв!»

Якщо ж узятись за маму,
то слід ревіти помалу:
годинки три, припустімо,
неголосно — та постійно.

Головне — …

Читати вірш повністю...
Недоростки
І. Світличний

(За Я. Бжехвою)
Недоростки з різних міст
Влаштували в лісі з’їзд.
Радилися небораки:
По-перше —
Де зимують раки?
По-друге —
Хто малює зебрі смуги?
По-третє —
Чи колючий хвіст у редьки?
По-четверте —
Чи в середу буває четвер?
По-п’яте —…

Читати вірш повністю...
Стонога
І. Світличний

(За Я. Бжехвою)
Мешкала Стонога біля
Міста, котре звалось Біла.
Раз Стоногу запросили
В Білу в гості, на весілля.
Як зраділа тут Стонога
Та як кинеться з порога!
Вискочила на дорогу —
І… поплутала всі ноги.
Всі сто ніг! Погані …

Читати вірш повністю...
Я їм про Хому, а вони про Ярему
І. Світличний

Мама каже:
– Годі спати,
Вже давно пора вставати.
Всі, хто спали, повставали,
Тільки ми одні проспали.
Сором! Сором! Мій синок
Запізнився в дитсадок.
Каже син:
– Ой-ой, матусю!
Я ще сплю і не проснуся,
Не будіть, я додивлюся
Дивний …

Читати вірш повністю...
Як гусак говорив: “Так-так-так”
І. Світличний

Галас, гамір, гармидер, крик…
Що б ви думали? То Індик
Напустився на Гусака:
“Я тут, – каже, – лишив черв’яка.
Ти не бачив його?” І Гусак
Відповів йому: “Так-так-так”.
“Кажеш, так? – здивувавсь Індик, –
А куди ж він, по-твоєму, …

Читати вірш повністю...
Лісовий тарарам
І. Світличний

Хитромудрий Лис
У зелений ліс
Коротеньку телеграму
До Дрозда приніс.
Написав на листку
Новину таку:
“Вистежив у лісі дещо на обід,
Роблю засідку”.
Дрозд усівся на сук:
Стук та стук, стук та стук, –
І пішов луною в лісі
Дружний …

Читати вірш повністю...
Ведмежа хвороба
І. Світличний

Щось ведмедик зліг,
Зовсім занеміг,
Побивається та стогне,
Аж гуде барліг.
– Ой! – кричить. – Умру!
Ой, не чую рук!
Щось у оці, а чи в боці –
Сам не розберу.
Ой, язик опух!
Ой, заклало слух!
Чи то …

Читати вірш повністю...
Кіт і миші
І. Світличний

Що то був за сміх-сміхота,
Як піймали миші кота!
Як зібралися миші гуртом
Та й вчинили суд над котом:

— Ой ти, Коте, хижий Котюго,
Бузовір, харциз і катюга!
Очі в тебе злі, завидющі,
Лапи, як граблі, загребущі,
В тебе …

Читати вірш повністю...
Гонорова ворона
Д. Павличко

Я — ворона гонорова,
Маю дім у центрі Львова,
А крім того — це не тайна —
Я — ворона надзвичайна;

Видно це і так прекрасно,
Та скажу вам чітко, ясно,
Коротко, немов афіша;
Я на світі найчорніша.

Я живу …

Читати вірш повністю...
Медмеді
С. Дерманський

У МЕДМЕДів з МЕДом ложки —
МІДні, МЕДні й запашні.
Гей, МЕДМЕДі, дайте трошки
МЕДу — мамі і мені!

Та МЕДМЕДі — морди в МЕДі —
Мов МЕДуз набрали в рот —
Нас не чують, МЕДитують,
МЕДом мастять бутерброд.

У …

Читати вірш повністю...
Сміхотусі
С. Дерманський

Створю документик —
Комп’ютерний файлик,-
У ньому всміхнеться
Малесенький смайлик.
Щоб всім, хто відкриє
Отой документик,
Зробилося весело
В той же моментик.
Щоб кожному стало
Безжурно й потішно,
Щоб стало прикольно,
Кумедно і смішно.
Щоб маму із татом,
А також …

Читати вірш повністю...
Кого беруть у космонавти
С. Дерманський

Скажу вам, космонавтом
Не кожен зможе бути:
Їм Землю ледве видно
І геть-геть-геть не чути.

У космосі чужому,
У космосі німому
Буває трохи сумно
І хочеться додому,

І хочеться на землю
Ступити, й навіть сісти,
І хочеться до мами,
І …

Читати вірш повністю...
Латочка на лапці
С. Дерманський

Мій татко песика приніс
Учора. Прямо в шапці.
У нього трошки мокрий ніс
І латочка на лапці.

Він підкріпився молочком,
Погриз бабусі капці…
Такий кумедний — хвіст гачком
І латочка на лапці.

За пів секунди облизав
Носи — мені і …

Читати вірш повністю...
Жона слона
С. Дерманський

У слона була жона,
Затовста була вона.
Їй казав, бувало, слон:
— Важиш ти аж -надцять тонн!
А йому на те слониця:
— Не вигадуй небилиці,
Бо тобі абихто скаже,
Що аж -надцять я не важу, —
Тільки вісім.

Слон …

Читати вірш повністю...
Киця
С. Дерманський

Щоб ви знали, наша киця —
Справжня інопланетиця:
Очі в неї геть зелені,
Вуса в неї — як антени,
Не по-нашому муркоче
І мишей ловить не хоче!…

Читати вірш повністю...
Мамина робота
С. Дерманський

Вовина мама працює в буфеті,
Вові з роботи приносить котлети.
Вітьчина мама працює в таксі —
В них на таксі всюди їздять усі.
Васина мама торти випікає —
Вася щодня ті торти наминає…

Ні, я не заздрю, бо мама в …

Читати вірш повністю...
Жабка
С. Дерманський

Я піду до річки,
Упіймаю жабку
І ледь-ледь потисну
Мокру її лапку.

Не пручайся, жабко,
Не спіши лякатись,
Я з тобою хочу
Просто привітатись.…

Читати вірш повністю...
Про яків
С. Дерманський

В містечку Кобиляків
Жив-був Без’яків Яків,
Та якось у поляків
Купив собі двох яків.

— Коли я був без яків,
Я був Без’яків Яків,
Тепер же, — каже Яків, —
Якецький буду Яків.

Отож, Якецький Яків
Із міста Кобиляків
Завів …

Читати вірш повністю...
Чому крокодили зелені
С. Дерманський

Відомо, напевне, й без мене,
Що всі крокодили зелені.
Як глиця сосни,
Зелені вони ,
Це точно відомо й без мене.

Гуляючи вчора вздовж Нілу,
Я стиглого стрів крокодила.
Він пузо мав жовте,
Хвостом воду бовтав
Якраз посередині Нілу.

Чому …

Читати вірш повністю...
Тритони
С. Дерманський

Я знаю, я знаю: тритони
Не важать, не важать три тонни.
Три тонни — це дуже багато,
Ну де їх тритонам узяти?

Тритона вдягни у кальсони, —
Та й то не заважить три тонни.
Я знаю, я знаю: три тонни…

Читати вірш повністю...
Винахідник
С. Дерманський

Брат мій менший – ну й хлопчина! –
Винахідник хоч куди:
Винаходить він причини,
Щоб до школи не іти.

Якось вранці на сніданок
(от була і сміхота!)
Випив чаю вісім склянок –
Ухопивсь за живота:
– Ой, болить! Рятуйте! Пробі!!!…

Читати вірш повністю...
М’яч
С. Дерманський

Що за диво – дивне – м’яч?
Лиш торкнись його, він – вскач!
Є великий, є малий, гумовий і шкіряний….
Без м’яча, як не крути, ні туди і ні сюди.
Цей стрибун, всі знають люди,
Головний герой повсюди:
У футболі, …

Читати вірш повністю...
Як коала шпиці купувала
С. Дерманський

Прийшла коала дл крамниці:
– Попрошу для плетіння шпиці.
– А сце, – нізвідки долина, –
смацного дайте кавуня,
оті какаові булульки
і евкаліптові смоктульки!

– Ні заперечує коала, –
Я тільки шпиці замовляла….
– А сце, – знов звідкись …

Читати вірш повністю...
Дивний крокодил
С. Дерманський

Мій друг, зубатий крокодил,
Боїться як вогню води.
Щодня він ходить на роботу
В зелених гумових чоботях,
Плаща вдягає аж по п’яти,
Щоб під дощем не намокати.
А ще вдягає капелюха,
Щоб не накрапало у вуха….

Що в крокодилів вух …

Читати вірш повністю...
Свинка
С. Дерманський

Свинка геть розкабаніла –
Не поверне шиї
І не дивно, адже їла
День у день помиї
Так відерце до відерця –
От і розтовстіла.
Та, поглянувши в люстерце
Мало не зомліла.
– От так – так, – свиня зітхала,
Жирна, …

Читати вірш повністю...
Коли вчителя немає
С. Дерманський

Вчитель вийшов на хвилину –
В класі ось яка картина:
Клишоножко захропів,
Жабич гама комарів,
Мишкін печивом хрустить,
Клишоножко все ще спить,
А Косульська дзвонить Бджілці,
Щось торочить по мобілці,
Котомурченкова Киця,
Як і завжди, чепуриться,
Куцохвіст стріля з рогатки

Читати вірш повністю...
Лев – художник
С. Дерманський

Жив – був лев, звіриний цар,
У одному лісі.
Підкорялись леву всі:
І вовки, і лиси,
Бегемоти й павуки,
Змії й черепахи…
Лев достойним був царем –
Без вагань і страху.

Ну а леви в ті часи,
Хочу вам сказати,…

Читати вірш повністю...
Жабчині мрії
С. Дерманський

Скаче жабка Скрекеке,
Мріє жабка про таке:
«От якби мені хвоста –
Я була би не проста.

А була б я ще гарніша,
Ще дужіща, ще сильніша,
Ще б чудовіще співала,
Ще б граційніше стрибала,
Чаплю б вигнала з болота,…

Читати вірш повністю...
Про голодного Єті
С. Дерманський

На одній планеті
Жив голодний Єті.
Це така людина,
Тільки снігова.

На сніданок Єті
Жив лише котлети
І лише ячмінним
Квасом запивав.

Ну а більш нічого,
Ну геть-геть нічого,
Ну, їй-бо, нічого
В роті він не мав.

От хіба що …

Читати вірш повністю...
Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: